ряд продовжує “зачистку” нормативного поля від рішень попередників.
Зокрема, 19 березня на засідання Кабміну були винесені пропозиції скасувати 158 актів, схвалених протягом останніх чотирьох років командою Азарова-Арбузова.
Схоже, у такий спосіб нова влада хоче показати, що вона налаштована проводити масштабні реформи.
Про відповідні плани раніше згадував міністр фінансів Олександр Шлапак.
Два тижні тому він заявив, що Кабмін вирішив скоротити кількість держпрограм і відмовитися від деяких рішень попереднього уряду. Це, за підрахунками Мінфіну, дозволить заощадити у 2014 році близько 48 млрд грн.
Правда, тоді Шлапак говорив про 82 рішення Кабміну, які необхідно скасувати. Зараз же мова йде уже удвічі більшу цифру.
Весь “чорний список” є в розпорядженні “Економічної правди”. Сам уряд наразі не оприлюднив перелік рішень, які хочуть “поховати”.
Виходячи з проекту, пропонується скасувати чотири блоки документів: 27 законопроектів, п’ять проектів актів президента, 76 постанов Кабміну, 50 розпоряджень Кабміну.
Приватизація
Близько десяти із зазначених рішень колишнього уряду, які планується скасувати, стосуються приватизаційних процесів.
Передбачається анулювати постанову про приватизацію акцій газорозподільних та газопостачальних компаній, ухвалену в липні 2013 року. У ній мова йшла про передачу від НАК “Нафтогаз України” до Фонду державного майна пакетів акцій 39 міськгазів й облгазівдля подальшої приватизації.
На продаж у тому числі планувалося виставити контрольні пакети – по 51% акцій – “Кіровоградгазу” і “Черкасигазу”, а також 38,28% “Донецькоблгазу”.
Про це свідчить і план-графік приватизації на 2014 рік, затверджений Фондом держмайна. Утім, тепер це питання відкладається.
Кращих часів чекатимуть ПАТ “Сумихімпром”, який розраховував придбати Дмитро Фірташ, та завод “Електроавтоматика” – рішення про затвердження умов їх продажу скасовуються. “Сумихімпром” ФДМ розраховував виставити на продаж у лютому. Про намір купити підприємство тоді заявляла компанія “Райз” Олега Бахматюка.
Крім того, скасовуються усі ухвали Кабміну щодо зміни процедури розробки переліків підприємств, що підлягають приватизації.
Так само скасовується рішення щодо затвердження переліку об’єктів стратегічного значення.
Раніше Мінекономрозвитку включило до цього списку 252 об’єкти. З них 205 об’єктів – державні підприємства, 32 – товариства з державною часткою 100%, 15 – товариства з державною часткою від 50% до 100%.
Пропонується анулювати і зміни до переліку державних об’єктів, які можуть надаватися в концесію від 5 лютого 2014 року. Цим рішенням, зокрема, дозволялася передача в концесію київського “Заводу 410 цивільної авіації”.
У Мінпромполітики пояснювали включення об’єкта до списку тим, що у підприємства в липні 2014 року закінчується контракт на ремонт 105 літаків Ан-32 індійських ВПС. Отже, йому потрібен інвестор, запевняли у міністерстві.
Він швидко знайшовся. Серед зацікавлених інвесторів називали почесного президента “Мотор Січ”, депутата від Партії регіонів В’ячеслава Богуслаєва. Утім, не судилося. Навіть умови передавання заводу в концесію не встигли прописати.
Серед інших пропозицій можна виділити зміни щодо проведення конкурсного відбору керівників держпідприємств. Уряд Азарова 2010 року переписав цю процедуру так, що без конкурсу можна було обирати будь-якого кандидата.
Міністерствам, Фонду держмайна та іншим органам, які управляють державними підприємствами, пропонувалося самим вирішувати, чи потрібен конкурс на відповідну вакансію. Цим правом вони користувалися сповна.
Утилізація
Не залишили без уваги міністри й питання утилізаційного збору. У смітник викинуто чотири ухвали попереднього Кабміну щодо відповідних законопроектів.
Як відомо, сага стосовно справляння екологічного податку, більше відомого як утилізаційний збір з транспортних засобів, триває давно. Зміни до Податкового кодексу щодо сплати екологічного податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів почали діяти з 1 вересня 2013 року.
Після цього до ціни імпортних легкових авто почали додавати 5,5 тис грн, а до ціни вантажівок та автобусів – 11 тис грн. Утім, сума могла і бути більшою залежно від об’єму двигуна, маси та строку експлуатації авто. Вітчизняні автовиробники звільнялися від сплати збору під гарантії створення утилізаційних потужностей.
Незабаром виявилося: зміни до законодавства необхідно терміново привести у відповідність до світових вимог, оскільки такий податок суперечить нормам СОТ. Відтак, тодішній урядвирішив трохи поправити ситуацію.
Спочатку Кабмін скасував коефіцієнти, які застосовувалися до ставок “утилізаційного” податку. Тепер його розмір уже не був прив’язаний до об’єму двигуна, дати виготовлення транспортного засобу та його маси.
У Міндоходів стверджували, що скасування коефіцієнтів знизить ціни на автомобілі, і таким чином активізується ринок продажу авто.
Пізніше урядовці розглянули питання про компенсації з бюджету для пунктів приймання і розбирання авто, а також для власників утилізованих машин.
Усі ці ініціативи тепер пропонується скасувати. Ймовірно, невдовзі в уряді будуть кардинально переписувати законодавство, яке стосується “утилізаційного” збору. Ймовірно, не без участі лобі вітчизняного автопрому. “Творчість” попередників нинішній владі явно не до вподоби.
Держгарантії
“Під ніж” потрапили майже всі рішення останніх місяців щодо надання державних гарантій. Найцікавішими є три основні документи.
По-перше, скасовується постанова Кабміну від 12 лютого 2014 року, яка затверджує “Порядок залучення кредитів під державні гарантії у 2014 році головними розпорядниками бюджетних коштів для здійснення капітальних видатків понад обсяги встановлених бюджетних призначень”.
Це питання, напевно, взагалі не стоїть на порядку денному. Мінфін закликає відомстваутриматися від таких видатків. Принаймні, Держказначейство уже отримало вказівку не пропускати некапітальні видатки місцевих бюджетів.
По-друге, скасовується рішення про надання держгарантій “Державній інвестиційній компанії” для фінансування проекту “Село майбутнього”. Він є складовою Національного проекту “Відроджене скотарство”.
Наприкінці 2013 року була навіть підписана попередня угода з компанією Ukraine New Agro Technologies, яка обіцяла інвестувати в проект 1,23 млрд грн. Ймовірно, мова йшла і про таку ж суму держгарантій.
По-третє, уряд запропонував скасувати документ “Деякі питання використання у 2014 році коштів, залучених у 2013 році під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг”. Це одна з останніх постанов, до якої приклали руку “колишні” – від 19 лютого 2014 року.
Цей документ передбачає розподіл чималої суми – 2,776 млрд грн, яка була залучена “Укравтодором” у 2013 році шляхом розміщення облігацій під державні гарантії. З цієї суми 2013 року було витрачено лише 126,6 млн грн. Невикористаний залишок – 2,649 млрд грн.
Постанова визначала, на що будуть спрямовані ці кошти. Зокрема, 600 млн грн планувалося витратити на реконструкцію та капітальний ремонт доріг, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями. Мова йде про дороги “Київ-Ковель-Ягодин”, “Київ-Чоп”, “Київ-Харків-Довжанський”.
Фото Дмитра Гнапа
До цього списку також входить дорога “Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта”, утім її майбутнє зараз, напевно, під великим питанням.
Ще 1,359 млрд грн планувалося віддати на будівництво моста через Дніпро в Запоріжжі, а також ремонт мостів у Дніпропетровську, Донецьку та Севастополі. Тепер останнє місто випадає з цього переліку.
Нарешті, попередній уряд планував витратити 540 млн грн на повернення боргів “Укравтодору” і 150 млн грн – на придбання дорожньої техніки.
Як перепише цей розподіл нове керівництво автомобільного агентства, невідомо.
Галузеві сюжети
Загрожує ревізія і фінансуванню окремих галузевих проектів. Нові урядовці пропонують скасувати документ Кабміну про затвердження порядку формування фінансового резерву для закриття шахт. Знайти цю постанову не вдалося.
Про яку суму резерву йде мова, невідомо. Відповідно до державного бюджету, Кабмін у 2014 році збирався направити більше 13 млрд грн на підтримку і часткове покриття витрат державних вугледобувних підприємств.
Загалом, за даними Міненерговугілля, за останні 16-17 років на закриття передано 150 підприємства вугільної галузі. З них повністю закрили лише третину шахт.
Скасує уряд і рішення попереднього уряду щодо порядку використання коштів, передбачених у бюджеті для реструктуризації та ліквідації підприємств гірничої хімії і здійснення невідкладних природоохоронних заходів в зоні їх діяльності. Подробиці відповідного порядку і необхідної суми витрат теж невідомі.
Відмовляється нова команда також від ухваленої попередниками програми захисту державних інформаційних ресурсів, на яку протягом 2014-2015 років розробники просили додатково майже 22 млн грн.
Десерт
Серед інших позитивних рішень – анулювання прийнятих на початку 2014 року змін до правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку. Зокрема, будуть скасовані новації про використання правоохоронцями водометів і гранат посиленої дії на кшталт “Заря-2”, “Факел-С”, “Пламя-М”.
Анулюється також документ, який затверджував “Порядок проведення додаткових заходів захисту безпеки громадян”. Цей порядок дозволяв правоохоронцям обмежувати рух транспортних засобів на вулицях, дорогах, територіях, а також доступ громадян на окремі ділянки місцевості та об’єкти.
Фото УП
Так само урядові “хірурги” пропонують видалити план заходів із запровадження документів з імплантованим безконтактним електронним носієм та системи біометричної ідентифікації громадян.
