“Лягаю спати, а у голові — пісня “Плине кача”. Знову плачу. І так вже два тижні”, – розповідає знайома.
“Прибігши з роботи, відразу хапаюся за пульт від телевізора. Байдуже, що не скинув шапки і не помив рук. Боюся щось пропустити. Раптом, поки їхав у маршрутці, у Криму вже стріляти почали?” – ділиться наболілим сусід. Зранку вже чимчикує до газетного кіоску за свіжою пресою і в аптеку — за серцевими краплями. “Хотіла ввечері фільм подивитися — переключити увагу на щось приємне. Та де там — вистачило на 10 хвилин! Телефонує мама, каже, ввімкни такий-то канал — там події у Харкові показують. У неї знову тиск підскочив. А у мене вкотре за цей тиждень голова розколюється від болю”.
А яка ваша реакція?
+1
+1
+1
+1
+1
+1
+1
