Рухає весь процес колишня киянка, тепер горянка Яніна Лучейко. КУРС дізнавався в ініціаторки екопроекту, які лайфхаки можна використати в інші селах та містечках краю і України – щоби врятувати їх від сміття.
Крок за кроком
Кольорові кульочки, що тріпотять на деревах вздовж автотраси, якою в гори їдуть туристи. Порожні пластикові пляшки, що купами пливуть потоками і річками у дощові тижні. Купи будівельного сміття та іншого непотребу, накидані в посадках і на узліссях. Це те, що на поверхні, і те, що нескладно виправити, каже засновниця проекту «Верховина сортує сміття» Яніна Лучейко. Не складно в сенсі витрат та організації процесу, якщо є розуміння, що життя в смітті є небезпечним для здоров’я.
Яніна Лучейко
Три найбільш масштабні проблеми забруднення довкілля у Карпатах, за її словами, це викидання в природу поліетилену, пластика та іншого небезпечного сміття, спалювання побутових відходів та брак знань у місцевих мешканців. Це типові проблеми поводження з відходами в Україні, зазначає екоактивістка.
«Людей не можна звинувачувати за їхні дії, карати та засуджувати, якщо вони не мають знань», – переконана Яніна Лучейко. У перші три роки її екоініціатива полягала в тому, щоби розповідати, пояснювати, переконувати, показувати на власному прикладі.
Восени 2015 року, після переїзду з Києва до Верховини, Лучейки відкрили сімейний туристичний бізнес і першими почали сортувати сміття в «Сонячній садибі». Пластикові та скляні пляшки, металеві бляшанки не викидали, а складали окремо, посортовані відходи відвозили на місцеве комунальне підприємство – воно на той час уже почало забирати пластик та скло.
Пізніше організували прибирання великого сміттєзвалища біля вершини гори Магурка. Під час акції сортували його. 80% виявилися вторинною сировиною – пластик, скло і метал. От тоді загорілися запровадити сортування сміття у всій Верховині.
Почали зі свого присілку. Пішли по сусідах. Домовилися з комунгоспом, щоби забирав посортовані відходи. Організували безкоштовне вивезення залишкового сміття до комунгоспу для всіх будинків, що розташовані в мікрорайоні. «З 30 дворів в нашому районі Комунгосп за договорами обслуговував лише 5 дворів. Тому в лісі поруч росли стихійні звалища сміття», – розповідає про 2017 рік Яніна.
Тоді ж встановили перші контейнери для пластику та скла у мікрорайоні біля магазину «Гуцулочка». Металевий контейнер для пластику взяли в користування в комунгоспі, а контейнер для скла зробили самі з дошок.
Ще рік знадобився, щоби знайти порозуміння з місцевою владою і домовитися про сортування сміття для всього селища з облаштуванням контейнерних майданчиків. Проривом було встановлення трьох замість двох контейнерів — не тільки для пластика та скла, а й для інших відходів. «Щоби прибрати стихійні смітники на території Верховини», – пояснює Яніна Лучейко.
На сьогодні у Верховині є 25 сортувальних майданчиків для відходів, які встановила місцева влада. Є машина, що вивозить сміття. «Ці майданчики були для мене найбільшою радістю за весь час нашої діяльності», – посміхається активістка.
Для тих, хто хотів би наслідувати, Яніна пояснює, що починали дуже здалеку. Багато часу пішло просто на те, щоби розворушити людей і підняти тему.
«Приблизно шість місяців знадобилося, щоби слово «сміття» увійшло в лексикон людей і не викликало негативу. Можливість говорити про це ми використовували всюди – в черзі на пошті чи в селищній раді, в магазині, на святах, виступали на кожних громадських слуханнях», – пригадує Яніна.
Зараз урни для скла, пластику та паперу стоять і у Верховинській селищній та районній радах, в школі, у лікарні. Частина контейнерів – картонні, їх встановили спільно з проектом «Україна без сміття». Для заохочення мешканців активісти створили листівки і плакати, на них – комікси про супергероїв, які рятують Карпати.
А весь досвід за чотири роки згрупували в посібник, як відповідально ставитися до відходів. Історію успіху будуть друкувати – до представників ініціативи почали звертатися за порадами, як стартувати із сортуванням сміття активісти з інших містечок та сіл. Цьогоріч приїздили з Закарпаття та зі Львівщини – тамтешні ОТГ хочуть набратися знань для втілення власних проектів.
Відповідно до “Національної стратегії поводження із відходами”, яка була розроблена на виконання Директив ЄС про охорону довкілля, до 2023 року сортувати сміття вдома мали би 23% українців. До 2030 року – 48%. Завдяки співпраці громадської ініціативи Яніни Лучейко з місцевою владою у Верховині сортуванням сміття вже охоплена приблизно половина мешканців.
Актуальні практики
Більшість проектів верховинської екоініціативи стосуються саме сортування сміття. Яніна Лучейко розповіла про кілька свіжих лайфхаків, як можна запозичити.
Школа сортування сміття у Верховині
Це інформаційний проект, відкритий на базі місцевого Комбінату комунальних підприємств. У холі влаштували інтерактивну зону – зробили виставку зразків того, що з легкої руки людей потрапляє в природу і отруює її, додали тематичні плакати та інші ілюстрації. Вийшло коротко і дієво. «Наочно пояснили, що відбувається зі сміттям у довкіллі, щоби мотивувати людей сортувати відходи», – каже Яніна.
До цієї школи приводять на заняття місцевих учнів. Також сюди запрошують гостей Верховини.
Інструкції, як сортувати сміття, дитячі розмальовки на тему сортування і переробки сміття, наліпки «батарейки здавайтеся» – кожне селище Верховинського району може отримати всю наявну в Школі друковану продкцію, перейняти досвід та запровадити сортування сміття в своєму селі, додає активістка.
Контейнери для роздільного збирання сміття у «зелених садибах»
Верховина – містечко туристичне, і його привабливість залежить від чистоти. На громадських слуханнях у лютому цього року вирішили встановити сортувальні контейнери у всіх туристичних закладах міста.
«Ми пояснили присутнім, як важливо підтримувати чистоту і безпеку свого краю, адже це захист інвестицій. Коли зростає привабливість для туристів, то населення може більше заробляти на туристичній галузі», – аргументує керівниця екоініціативи.
Цей проект розрахований на два роки, пояснює Яніна Лучейко, тому процес якраз триває.
«Ми створюємо тренд для туристів, як круто, естетично й екологічно долучатися до сортування сміття на відпочинку в Карпатах – це ж означає зберігати чистоту і красу гір, і самому стати частиною екологічної спільноти», – каже вона.
Компостери для харчових і рослинних відходів
Перший компостер з’явився у «Сонячній садибі» разом із контейнерами для сортування відходів чотири роки тому. Він влаштований таким чином, що кожний гість може ним скористатися. За рік усе, що складається, природнім чином перетворюється на поживний гумус для саду чи городу. Туристи задоволені, господарі радіють. Менше відходів – чистіша природа.
2034
Тепер уже такий підхід не викликає здивування, багато хто теж так робить, каже Яніна. Верховинці, які раніше влаштовували загальні смітники, а тепер перейшли на сортування із компостером, діляться, що істотно зменшили кількість відходів. Залишається для захоронення те, що вже не можна віддати в переробку і що не підлягає розкладанню – як от старі гумаки, папірчики від цукерок, ламіноване упакування, не більше третини від колишнього об’єму сміття.
Проект відкритий для учасників, активісти допомагають охочим із реалізацією. Компостери, зазначають вони, можуть стати частиною дизайну ділянки – така естетика також приваблює туристів.
Цінні речі зі сміття
У Верховині з пластикових корків та металу зробили три лавочки і встановили їх в центрі селища біля туристичного офісу «Гуцулики» під час фестивалю Via Carpatia. Це був разовий проект для того, щоби продемонструвати, як можна використати частину сміття, яке прийнято вважати непотребом.
Яніна Лучейко розповіла, що фактично то був авторський проект одеситів. Втілили його в рамках тамтешньої ініціативи «Дорогоцінний пластик», що спеціалізується на переробці полімерів. Подібне можна було би робити й далі, якби партнери були у Верховині чи десь поблизу і якби підхід до використання частини відходів набув популярності, каже вона.
«Спочатку треба зробити так, щоби це стало важливим, – зазначає активістка. – Для цього потрібен час і ще кілька «сходинок» до того рівня, щоби вважати сміття цінністю». Рости куди є – подібні проекти підтримує українсько-швейцарська програма EGAP «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади». У лютому цього року EGAP CHALLENGE відзначив верховинських партнерів у проекті з лавочками онлайн-платформу «Дорогоцінний пластик».
Еко-пікніки та книжки: серйозні дитячі ігри
Проект еко-пікніків, що ініціатива «Верховина сортує сміття» реалізує уже два роки, Яніна Лучейко вважає якраз однією із тих необхідних «сходинок», які ведуть на якісно вищий рівень – на рівень формування цінностей. А дітям просто припало до вподоби те, що на еко-пікніках можна вільно й цікаво гратися.
«Зараз для жителів українських сіл у більшості випадків сміття — це не проблема, зовсім. Виніс у ліс, жбурнув у річку, і нема про що говорити. Щоб усвідомити, що це не правильно і що це шкодить вже, тут і зараз, особливо спалювання, — потрібні знання, інформація, навчання», – каже Яніна Лучейко.
Еко-пікнік як проект якраз і поєднує всі ці три складові. З дітьми займаються, граючись – спочатку розповідають про шкоду від сміття, потім вчать його правильно сортувати і пропонують практику на місцевості. Переможців завдань та всіх учасників відзначають та нагороджують. Призами для дітей є різні екологічні речі, як от екоторбинки, які пропонують використовувати замість кульочків. А віднедавна малечі дарують і тематичні книжечки.
Книжка «Врятуй світ!», авторкою якої є Яніна Лучейко, створена у формі коміксів. У ній є логічні завдання, лабіринти, трішки математики та можливість для творчості. Задумано, щоби було цікаво і учням початкової школи, і дошкільнятам.
Книжка розповідає про відходи та вплив сміття на життя, здоров’я і світ. Знайомить дітей і батьків з основними видами вторинної сировини, яким в принципі не місце на смітниках. Також торкається теми спалювання побутового сміття, що завдає значної шкоди здоров’ю та може викликати серйозні захворювання.
Книжку презентували у фейсбук-спільноті «Верховина сортує сміття» на початку липня. І от вже зібрали гроші на друк не трьох тисяч, як планували, а чотирьох тисяч тиражу. Їх безкоштовно поширять серед школярів і дошкільнят Верховини й інших сіл Карпат, щоб познайомити з відповідальним ставленням до природи та свого здоров’я.
«Ми вирішили піти далі, і обговорили з районним відділом освіти можливості використання книжечки як навчального посібника для початкової школи в рамках декількох предметів. Тепер на друковані книжечки чекаємо не лише ми!» – ділиться Яніна Лучейко.
Від сортування до використання і далі
«Сходинки», як називає послідовність проектів в межах екоруху його засновниця, концептуально мають привести верховинську громаду до нульового рівня відходів – Zero waste.
Концепція Zero waste прийшла в Україну кілька років тому, хоч вже кілька десятиліть втілюється в країнах ЄС. Пріоритети, які Європейський Союз застосовує у законодавстві та на практиці, і які відповідно до угоди про Євроасоціацію має на державному рівні запровадити Україна – це запобігання утворенню відходів і підготовка відходів до повторного використання.
Захоронення сміття – на останньому рівні у пріоритетах поводження з відходами. Для прикладу, Польща захоронює на сміттєзвалищах близько 44% побутових відходів, Швеція — лише 0,8%, у той час як Україна на сьогодні близько 94% усіх побутових відходів відправляє на сміттєзвалища.
Підготовка до повторного використання відходів має на меті запобігти утворенню відходів та мінімізувати їхню кількість. І полягає в перевірці, очищенні, ремонті продукції, яка йде в сміття. У результаті таких дій продукти чи їхні компоненти можуть бути повторно використані без будь-яких додаткових обробок. Наприклад, міцний поліетиленовий пакетик можна використати для повторного пакування та транспортування.
Повторне використання деяких відходів стає можливим після їхнього ремонту чи зміни дизайну – наприклад, одяг, меблі, посуд. Ряд містечок в Європі, як зазначають експерти міжнародної організації «Екологія – Право – Людина», відкривають спеціальні майстерні, куди можна принести непотрібні речі, з яких працівники цих майстерень можуть зробити нові продукти для подальшого продажу – як от сумки та інший одяг із старих джинсів.
Заохочення до впровадження таких проектів у Європі відбувається в рамках ініціативи «Нуль відходів» (Zero waste) та активно поширюється. Членами асоціації Zero Waste Europe стають все більше національних організацій (31) та місцевих громад (400). Слоганом ініціативи «Нуль відходів» є «Не спалити, не захоронити!» – «No Burn! No Burry!»
«Верховина сортує сміття» в контексті реалізації цього напрямку має на меті створення «Парку ресурсів». Проект підготували і подали на всеукраїнський конкурс ПРООН, чекають результатів. «Хочемо, щоби перетворення відходів на ресурси та їхнє повторне використання стало альтернативою спалюванню сміття. На сьогодні це – біда всіх карпатських сіл і міст», – пояснює Яніна Лучейко.
Верховина — перше селище в Карпатах, яке пробує стати еко. І демонструє, як можна врятувати світ від сміття – перш за все свій світ, той, що на відстані витягнутої руки і до вершин на обрії.
Текст – Наталія Кушніренко
Фото Яніни Лучейко та ініціативи “Верховина сортує сміття“
