Лідери Конгресу США від обох партій закликають уряд Сполучених Штатів перевірити звинувачення, викладені у розслідуванні BBC, згідно з яким влада Грузії могла застосувати хімічний агент часів Першої світової війни проти протестувальників.
Конгресмен Джо Вілсон порівняв правлячу партію «Грузинська мрія» з режимом сирійського президента Башара Асада через ймовірне використання хімічних речовин. Водночас уряд Грузії заперечує ці звинувачення.
Вашингтон
Розслідувати повідомлення про можливе застосування хімічних агентів проти протестувальників у Грузії у листопаді 2024-го року, закликають адміністрацію Трампа лідери Конгресу США від обох партій, зокрема голови ключових комітетів Палати представників і Сенату.
«Американський народ шокований тим, що у стилі сирійського диктатора Асада, який застосовував хімічну зброю, тепер виникла подібна ситуація у вигляді режиму в Тбілісі», заявив конгресмен США Джо Вілсон, республіканець від Південної Кароліни, в інтерв’ю Independence Avenue Media (IAM).

За словами Вілсона, провідні члени обох палат Конгресу надіслали листи до адміністрації та впевнені, що ці звинувачення привернуть увагу президента Дональда Трампа та високопосадовців його уряду. «У нас є люди на ключових посадах, які готові підтримати народ Грузії», сказав Вілсон, говорячи про державного секретаря Марко Рубіо та міністра оборони Піта Геґсета.
У Державному департаменті США відповіли IAM, що їм відомо про розслідування BBC, однак через відсутність додаткової інформації для його оцінки відомство утрималося від коментарів.
Ці звинувачення та суспільний резонанс ускладнили зусилля уряду Грузії перезавантажити відносини із Вашингтоном. Правляча партія «Грузинська мрія» опинилася під двопартійною увагою Конгресу США, зазнала міжнародної критики та дедалі частіше порівнюється з авторитарними режимами.
Звинувачення, які «Грузинська мрія» заперечує, привернули міжнародну увагу 30 листопада. Тоді BBC, посилаючись на експертний аналіз і свідчення викривачів, повідомила, що наявні докази свідчать про можливе використання грузинською поліцією хімічної зброї часів Першої світової війни, а саме речовини каміт, у воді, якою спецпідрозділи поліції розганяли антиурядових протестувальників у Тбілісі.
За даними BBC, каміт було виведено з обігу ще у 1930-х роках через занепокоєння щодо його довгострокового впливу на здоров’я.
Деякі протестувальники повідомляли про відчуття печіння під час контакту з водою, йдеться у матеріалі BBC. Інші скаржилися на такі симптоми, як головний біль, кашель, блювання та втому, які тривали понад 30 днів після впливу.
3 грудня Комісія США з безпеки і співробітництва в Європі, відома як Гельсінська комісія, оприлюднила заяву, в якій назвала ці висновки «глибоко тривожними» та закликала Сполучені Штати і їхніх демократичних союзників перевірити повідомлення і запровадити санкції у разі їх підтвердження. У заяві також зазначено, що така поведінка поставить керівництво Грузії в один ряд з авторитарними лідерами Росії та Китаю, які використовують репресії для утримання влади.
«Гібридна операція проти Грузії»
Влада Грузії заперечує інформацію BBC. Під час брифінгу 6 грудня Служба державної безпеки заявила, що власне розслідування не виявило доказів використання поліцією речовини каміт, а під час протестів застосовувався газ CS, сльозогінний газ, який широко використовується для розгону масових заворушень у світі.
Прем’єр-міністр Іраклій Кобахідзе назвав розслідування BBC «фейковим», зажадав вибачень від уряду Великої Британії та заявив, що Грузія звернеться до британського регулятора у сфері комунікацій і за потреби ініціює судові позови.

Інші високопосадовці Грузії також охарактеризували розслідування як політично мотивоване. Посилаючись на поданий президентом США Дональдом Трампом позов проти BBC на суму 10 мільярдів доларів, спікер парламенту Шалва Папуашвілі заявив, що ця справа демонструє «рівень інформації, яку BBC готова поширювати у власних інтересах».
«Це була гібридна операція проти Грузії, у якій BBC виступила як інструмент пропаганди», заявив Папуашвілі.
Опозиційні партії Грузії та громадянські організації висновки уряду не приймають і закликають до проведення незалежного міжнародного розслідування цих звинувачень.
У заяві Гельсінської комісії США також згадується законопроєкт MEGOBARI Act, двопартійна ініціатива, внесена конгресменом Джо Вілсоном у січні 2025 року. Повна назва законопроєкту: Закон про об’єднання та розширення можливостей Грузії щодо розбудови підзвітності, стійкості та незалежності.
Документ названий на честь грузинського слова «мегобари», що означає «друг», був ухвалений Палатою представників у травні переважаючою і нині перебуває на розгляді в Сенаті.
Він зобов’язує адміністрацію США запровадити візові обмеження та санкції у вигляді блокування активів щодо осіб, яких визнають причетними до підриву демократичних інституцій Грузії або перешкоджання її євроатлантичній інтеграції. Він також передбачає розширення підтримки Сполучених Штатів громадянського суспільства та незалежних медіа Грузії. Конгресмен Вілсон переконаний, що законопроєкт буде остаточно ухвалено.
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе засудив цей законопроект. У коментарях журналістам у травні він заявив, що американські законодавці від республіканської партії, які підтримують MEGOBARI Act, діють в інтересах так званої «тіньової держави» [deep state], а не як союзники президента Трампа. Назвавши Вілсона на ім’я, Кобахідзе згадав конгресмена Вілсона якого назвав уособленням тіньової держави
«Я сприймаю це як комплімент», сказав Вілсон в інтерв’ю IAM. Він назвав використання ярлика «тіньової держави» [deep state] по відношенню до нього, недоречним, нагадавши про свою політичну близькість до президента Трампа, який підтримав його переобрання до Конгресу, а також про багаторічну позицію Республіканської партії проти укоріненої бюрократії.
«Експлуатуючи риторику «тіньової держави»
Термін «тіньова держава» [deep state] став центральною темою політичної риторики партії «Грузинська мрія» відтоді, як Дональд Трамп розпочав свій другий президентський термін. До повернення Трампа до влади правляча партія будувала своє протистояння із західними партнерами навколо конспірологічних теорій про так звану «глобальну партію війни», звинувачуючи зовнішніх гравців у спробах втягнути Грузію у російсько-українську війну шляхом примушення відкрити другий фронт проти Москви.
Цього місяця Іраклій Кобахідзе знову звинуватив зовнішніх акторів у спробах втягнути Грузію у війну в Україні. За його словами, лунали прямі заклики відкрити другий фронт проти Росії, а грузинським посадовцям нібито радили «партизанити в лісах у разі краху держави».
Кобахідзе зробив ці заяви у відповідь на запитання про зустрічі грузинських посадовців з колишньою посолкою США в Грузії Келлі Деґнан, яку прем’єр-міністр звинуватив у непрофесійній поведінці.
«Келлі Деґнан поводилася гірше, ніж просто стукала кулаком по столу. Вона влаштовувала істерику під час зустрічей», сказав прем’єр-міністр Грузії.
Independence Avenue Media звернулося до Державного департаменту з питанням, чи у будь-який момент з 2022 року Сполучені Штати зверталися з проханнями, заохоченнями або тиском на Грузію з метою розпочати військові дії у контексті російсько-української війни. «Ці звинувачення є повністю сфабрикованими», відповіли у зовнішньополітичному відомстві.
Аналітики зазначають, що риторика влади Грузії відображає її спробу перепозиціонуватися за допомогою політичної мови президента Трампа. «Грузинська мрія» намагається подати себе як міні-Угорщину, міні-правопопулістський уряд», зазначив Боб Гамільтон, американський військовий експерт та аналітик з питань Євразії. «Партія намагається позиціонувати себе таким чином, щоб привернути увагу адміністрації Трампа і, можливо, здобути прихильність. Я не думаю, що це спрацює», додав Гамільтон.
Наслідуючи Угорщину
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан уже давно позиціонує себе як критик Брюсселя, вступаючи в конфлікти з інституціями Європейського Союзу щодо дотримання принципів верховенства права, свободи преси та законодавства проти ЛГБТК+ спільноти і фінансованих з-за кордону громадянських організацій. Ці суперечки ускладнили, однак не розірвали відносини Угорщини з ЄС.

Партія «Грузинська мрія» зайняла подібну позицію, проштовхнувши у 2024 році суперечливий закон про «іноземних агентів» та обмежувальне законодавство щодо ЛГБТК+ спільноти, що викликало різку критику як з боку Брюсселя, так і Вашингтона.
Орбан також був першим лідером ЄС, який привітав партію «Грузинська мрія» з перемогою на суперечливих парламентських виборах у жовтні 2024 року. На тлі посилення критики ЄС на адресу Тбілісі Орбан залишається одним з небагатьох європейських лідерів, які підтримують тісні політичні зв’язки з правлячою партією Грузії, надаючи їй не лише дипломатичну підтримку, а й модель протистояння європейським інституціям, зберігаючи владу всередині країни.
США «просто не переймаються»
За новою Стратегією національної безпеки США політична ситуація в Грузії може відходити на другий план порівняно з іншими зовнішньополітичними пріоритетами. За словами Боба Гамільтона, нова стратегія адміністрації Трампа відображає більш вузьке визначення американських інтересів. «В уявленні багатьох людей у Білому домі Грузія належить до сфери впливу Росії», зазначив він.
«Це відхід від позиції попередніх адміністрацій Сполучених Штатів, як республіканських, так і демократичних, які ніколи не визнавали російську сферу впливу», сказав Гамільтон в інтерв’ю IAM. За його словами, адміністрація Трампа не заявляє про таку позицію відкрито, однак «її дії свідчать про те, що вона не зацікавлена в Грузії. Її не цікавить, демократична Грузія чи авторитарна, проєвропейська чи проросійська. Їй просто байдуже».
Колишній помічник державного секретаря США у справах Європи Деніел Фрід зазначив, що Грузія не зникла з поля зору Вашингтона, однак її затьмарили важливіші пріоритети.

«Адміністрація Трампа приділяє Грузії небагато уваги», сказав він і зауважив, що взаємодія дедалі частіше відбувається з боку Конгресу, а не Білого дому.
Фрід також поставив під сумнів припущення партії «Грузинська мрія», що для того, аби перезавантажити відносини, достатньо лише ідеологічно наблизитися до нової адміністрації.
Хоча грузинський уряд намагається сподобатися коаліції Трампа через риторику про цінності та «тіньову державу», його дії, за словами Фріда, часто суперечать задекларованим інтересам США.
«У Стратегії національної безпеки йдеться про загрозу з боку Китаю та інших ворожих країн, які прагнуть отримати контроль над інфраструктурою», каже Фрід. «А «Грузинська мрія» тим часом активно запрошує китайців».
У 2023 році Грузія підписала угоду про стратегічне партнерство з Китаєм.
Ідеологічна спорідненість «не є стабільною основою для відносин», зазначив Фрід. «Я вважаю, що адміністрація Трампа зрештою не дозволить ідеології переважити, якщо вона суперечить американським інтересам».
За адміністрації Байдена у листопаді 2024 року Державний департамент призупинив дію Стратегічного партнерства між США та Грузією, посилаючись на антидемократичні дії правлячої партії «Грузинська мрія» та її рішення зупинити процес вступу Грузії до Європейського Союзу.
Наступного місяця Сполучені Штати також запровадили санкції проти засновника «Грузинської мрії» Бідзіни Іванішвілі, звинувативши його у підриві демократичних інституцій Грузії та просуванні російських інтересів. Цей крок став найсерйознішою дією США проти політичного керівництва Грузії з моменту здобуття нею незалежності від Радянського Союзу у 1991 році.
Відтоді представники «Грузинської мрії» стверджували, що відносини з Вашингтоном налагодяться після повернення Трампа на посаду президента на другий термін, посилаючись на те, що вони називають ідеологічною близькістю до Трампа та його політичної коаліції. Однак майже через рік після початку президентства Трампа ці очікування не справдилися, і стратегічне партнерство не відновилося.
Автор: Картлос Картлос Шарашенідзе
Independence ave media
Підписуйтеся на наші канали, щоб завжди бути в курсі важливих новин Івано-Франківська та Прикарпаття.
• YouTube – https://www.youtube.com/@RAITVUA
• Сайт ТРК «РАІ» – https://rai.ua/
• Facebook – https://www.facebook.com/profile.php?id=100063475576480
• TikTok – https://www.tiktok.com/@trkrai?is_from_webapp=1&sender_device=pc
