16 лютого в Лондоні відбулася церемонія вручення премії BAFTA. Звання «Найкращий британський короткометражний фільм» отримала стрічка режисера Франца Бьома, присвячена війні в Україні, — «Камінь, папір, ножиці».
Головну роль у стрічці виконав український актор театру та кіно Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, Олександр Рудинський. Він відомий за серіалами «Перші ластівки» та «Голова», а також за участю в іноземних проєктах «Декамерон» і «Агенція».
«Я присвячую цю нагороду другові Жені Світличному, який загинув на війні за 5 днів до старту зйомок. А також усім тим, хто захищає мою країну та робить її незалежною. Дуже дякую BAFTA і слава Україні!», — сказав Олександр.
Премія BAFTA – щорічна кінематографічна нагорода, яку вручає Британська академія телебачення та кіномистецтва. Вона вважається британським еквівалентом «Оскара» і вручається з 1948 року в Лондоні.
Про що фільм?
20-хвилинна стрічка розповідає про 18-річного Івана, який живе на сході України під час початку повномасштабного вторгнення. Його батько працює лікарем і рятує поранених військових та цивільних у бункері. Коли російські війська дізнаються про сховище, Іван змушений взяти зброю, щоб захистити рідних і постраждалих.
«Акторська гра Олександра Рудинського у ролі Івана — це справжня знахідка для глядачів. Його паніка і тривога відчутні, так само як і його героїзм. Впоратися з такою роллю і виконати її на таких високих ставках — це похвально і гідно нагороди. Актори другого плану також втілюють талановитий ансамбль, особливо російські солдати, які випромінюють виразну атмосферу загрози», — вказано у рецензії UK Film Review.
У фільмі також зіграли українські актори: роль батька Івана виконав Сергій Калантай, пораненого військового Миколу — Юрій Радіонов, а військового Анатолія — Олександр Яценко.
Враженнями про процес зйомок актор поділився в інтерв’ю виданню «Главком»:
«Знімали у Великобританії: бункер — у Лондоні, а натуру — в Уельсі. Це було надскладно, бо там дуже дощова і холодна погода. Було ще й вітряно, а я мав бути в кофті. То були найвиснажливіші, найважчі зйомки у моєму житті. Історія починається відразу з високого градуса. Буквально на 2-3 хвилині фільму вже підривають автобус. Наступні хвилини так само насичені, і градус тільки підвищується. От стою я на майданчику, курю, п’ю каву, а вже за хвилину ти маєш бути увесь спітнілий, переживати те, що відбувається. І так от дубль за дублем».
Авторка матеріалу: студентка 4 курсу, факультету «Журналістика», Львівського національного університету імені Івана Франка, Іванна Яворська.
