Дев’ятого січня бійці Національної гвардії України потрапили у засідку під Станицею Луганською. Вони здійснювали патрулювання розмежувальної лінії. Вісім українських військових були поранені, двоє загинули – серед них коломиянин Роман Фурик.
Загиблого героя у Коломиї зустрічали сотні людей – вони вишикувалися вздовж дороги на в’їзді в місто. Чимало з них стояли навколішки. Тіло Романа Фурика супроводжували його побратими з батальйону імені генерала Сергія Кульчицького, із якими він воював пліч-о-пліч. Цей підрозділ був сформований на початку весни з колишніх військовослужбовців внутрішніх військ та учасників Майдану, які висловили бажання захищати територіальну цілісність і державний суверенітет України.
Роман Фурик більше двадцяти років прослужив в органах внутрішніх справ. Працював у карному розшуку Коломийського міськвідділу міліції, а коли в Коломиї почали створювати міськрайонний відділ боротьби з організованою злочинністю, перейшов туди. Разом із колегами брав участь у знешкодженні не одного десятка злочинних угруповань, особисто затримував озброєних злочинців.
Коли почалися події на сході України, Роман Фурик вирушив туди як доброволець у складі Національної гвардії. У жовтні минулого року йому вручили іменний годинник від голови Верховної Ради України.
У зв’язку із загибеллю героя розпорядженням міського голови Коломиї 12-13 січня на території міста оголошено Днями жалоби. У вівторок тисячі людей – рідні, друзі, бойові побратими, колеги по міліцейській службі попрощалися з Романом Фуриком у Катедральному Соборі Преображення Христового. Вздовж дороги до кладовища, якою йшла похоронна процесія, горіли свічки на знак пошани загиблому правоохоронцеві.
