Будь-яка допомога українському війську наближає нашу перемогу – впевнений 52-річний франківець Ігор Нагорняк. Чоловік, маючи інвалідність першої групи, долучається до створення кікімор для снайперів.
Робота не складна, каже чоловік, однак займає багато часу. За день, приблизно може заготувати до сотні таких спеціальних ниточок. Не маючи фізичної можливості воювати на фронті, Ігор Нагорняк вирішив у такий спосіб допомагати в тилу.
«У мене два хлопці на війні. Пішли з першого дня. Старший то з 14-го року, полон перебув. Я не міг дивитися, хоч чим-небудь треба допомагати. Бачу, що треба допомога люба. Зовсім не тяжко, бо я тільки думаю, що хлопцям там набагато важче. Я не знаю, може, комусь так не є, але коли рідні на фронті, то про якусь тяжкість навіть не можеш собі думати. Тут сидиш в теплі, на голову нічого не падає і не стріляє».
Дякує і дуже пишається батьком молодший син пана Ігора – Павло. Військовий 78 окремого батальйону 102 бригади розповідає, ще від 2014-го тато завжди допомагав війську і зараз без вихідних продовжує працювати на перемогу.
«Батько мій з 2014-го починав допомагати, оскільки брат мій старший теж воював, був у складі батальйону «Донбас». І на такі великі свята як Великдень чи Різдво ми замовляли м’ясо, їхали коптили його чи там кров’янку, вареники ліпили, це все заливали смальцем і у відрах передавали братові і його побратимам. Ну а вже з повномасштабки батько почав займатись крутінням ниток для кікімор. І впринципі кожного дня, коли приходжу, батько сидить і крутить ці нитки».
За словами міського голови Івано-Франківська такі люди, як пан Ігор, особливо заслуговують на повагу. Адже попри інвалідність, волонтер ні на день не припиняє допомагати війську.
«Хтось воює, а хтось, хто не може воювати, той повинен допомагати. І тому дуже важливо, що сьогодні франківці активно включаються. Хтось колядує, а потім за ці гроші купляє дрон, хтось приходить в школи, або в інші заклади, де можна поплести сітки, поплести кікімори, а хтось, хто з різних причин не може бути фізично активним, в себе в хаті просто робить ті роботи, які очевидно не можуть зробити інші. Маючи час, допомагає сьогодні нашому війську. Бо насправді і кікімор, і сіток потрібно дуже багато сьогодні», – каже Руслан Марцінків.
Щодня у Івано-Франківській громаді волонтери працюють на перемогу. До добрих справ, які допоможуть нашим захисникам подолати окупанта запрошують долучатися різні громадські та волонтерські організації. Детальніше про кожну з них можна дізнатися на офіційних сторінках цих організацій у соцмережах.