В селі Криворівня до свята готувались заздалегідь. Місцеві господині пекли паски та збирали кошики. Цьогоріч Воскресіння Господнє разом відзначали місцеві, туристи та вимушені переселенці.
Для сім’ї Василини Зеленчук – Великдень – не просто сімейне свято. Це період духовного очищення та тривалої підготовки. А ще – роботи над собою. Особливо, в час війни. Крім посту та читання Святого Письма кожна господиня повинна вміти випікати паски. Цю традицію жінка перейняла змалку від матері. Відтак Василина в домашній печі спекла здесяток пасок різного розміру.
Найважливіший інгредієнт, наголошує Василина, це любов. Та крім того потрібно обов’язково додати масло та олію. Завдяки цьому, запевняє господиня, паски довго не псуються. А ще – смачні великодні атрибути роздають дітям. За традицією, малеча приходить за смаколиками в середу або четвер.
Паски та інші великодні смаколики перед споживанням Василина освятила у місцевому храмі Різдва Пресвятої Богородиці. Тут з початку війни богослужіння відбуваються щодня. Крім місцевих, їх відвідують десятки переселенців з інших регіонів України.
На Великдень у храмі Криворівні гостей ще більше, ніж зазвичай. Хоча місцеві святкові традиції завжди приваблювали туристів.
Служив святкову літургію отець Іван в нових ризах. Це так званий святковий одяг, який священик одягає тільки на великі християнські свята.
Цьогоріч багато родин не змогли відзначити Воскресіння Христове, як раніше, у великому сімейному колі. Утім, попри жорстоку війну росії проти України, українців не зламали. У тилу та навіть на фронті парафіяни дотрималися традицій і знайшли змогу відсвяткувати цей світлий день.
