Більше тижня вона не виходила на вулицю через страх загинути. Пережила ворожі обстріли у гуртожитку. А потім, разом з друзями, все ж наважилась евакуюватись. 18-річна харків’янка Катя нині у безпечному Івано-Франківську.
У ніч з 23 на 24 лютого харків’янка Катя спокійно спала у гуртожитку рідного університету. Пригадує, прокинулась удосвіта, о 6 ранку, щоб зібратись на роботу. Однак усі плани зруйнувались після повідомлень та дзвінків рідних і друзів.
У те, що почалась повномасштабна війна дівчина не вірила до останнього. Лише за годину, коли неподалік пролунав вибух, Катя зрозуміла, що ситуація справді небезпечна.
Катя розповідає, щодня ситуація тільки ускладнювалась, а вибухи та обстріли все частішали. Так продовжувалось кілька днів поспіль. І 3 березня студентів попросили терміново евакуюватись.
Каті з друзями вдалось дістатись до вокзалу, за дві години сісти на потяг до Львова і згодом, приїхати до знайомих в Івано-Франківськ. Однак подумки дівчина досі на Харківщині. Її мама та бабуся в окупації вже понад 2 місяці. Зв’язку з рідними, каже Катя, практично немає.
Дівчина розповідає, в Івано-Франківську затишно та спокійно. Та вона дуже сумує за родиною та рідним містом.
Нині Катя намагається жити звичним життям та вірить, що зовсім скоро зможе обійняти маму.
