Державна служба якості освіти України презентувала результати дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році.
Про це пише Державна служба якості освіти України.
«Служба проводить кілька різнонаправлених моніторингів, вивчень, інституційних аудитів шкіл, щоб мати цілісне розуміння того, що відбувається в системі освіти в умовах війни, та надати доказову базу всім, хто ухвалює управлінські рішення. Саме це дослідження проведене вдруге, а отже можна виокремити тенденції, зокрема щодо результатів навчання та психоемоційного стану наших дітей», – зазначив Руслан ГУРАК, Голова Державної служби якості освіти України, під час презентації даних.
Уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга БУДНИК представила модель «Безпечне освітнє середовище в закладах освіти», що передбачає координовану міжсекторальну розбудову фізично безпечної інфраструктури, системи управління безпекою, кадрової спроможності та психологічно безпечного оточення.
У другий рік повномасштабної війни переважній більшості закладів освіти вдалося відновити очне навчання в першому півріччі 2023/2024 навчального року. 53% закладів працювали очно, 19 – дистанційно, 28% – змішано.
У Центрі та на Заході України переважало очне навчання, тоді як дистанційно продовжували працювати на Сході переважна більшість, а на Півдні – половина закладів освіти. На Півночі – здебільшого змішане навчання.
За інформацією вчителів, близько 20% учнів/учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу в умовах війни, найбільше таких на Півдні — 30%.
З урахуванням типу населеного пункту більше учнів/учениць мали доступ до навчання у містах, аніж у селах. Особливо ці відмінності проявляються серед учнів/учениць із числа соціально вразливих категорій: у містах 75% вчителів вважають, що всі учні/учениці з малозабезпечених сімей мають доступ до освіти, у селах – 62%, із багатодітних сімей – 80% та 69% відповідно, з числа ВПО – 86% та 73% відповідно.
За даними керівників закладів освіти, понад 97% шкіл не мали втрат у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес (у синхронному та/або асинхронному режимах), а учні/учениці могли долучатися до нього. Якщо навчання не відбувалося, то не більше п’яти днів (Центр, Південь).
Одначе лише 42% батьків учнів/учениць початкової школи зазначили, що їхні діти постійно вчилися. Причому на Заході цей відсоток найнижчий. Про те, що їхні діти постійно вчилися, вказали 35% респондентів, тоді як на Сході – 57%. Від 31% до 47% батьків учнів/учениць зазначили, що їхні діти не вчилися до 10 днів, від 9% до 17% – 10-20 днів. Про те, що діти не вчилися більше 20 днів (місяць), зазначають від 3% батьків учнів/учениць на Сході та до 11% у Центрі.
Основною причиною, що перешкоджала освітньому процесу, батьки учнів/учениць назвали хворобу (56%). Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 5% батьків молодших школярів. Батьки учнів/учениць базової та старшої школи вказали, що їхні діти не вчилися через перевантаження (5%), брак мотивації (4%), нестабільний емоційний стан (3%).
Цьогоріч значно зменшилася кількість батьків учнів/учениць, які зазначили, що дитина не вчилася через відключення електроенергії (з 65% до 14%), відсутність інтернету та/або слабке з’єднання (з 55% до 17%), а також через повітряні тривоги (з 66% до 29%).
Лише третина учнів/учениць повідомили, що вчителі продовжували навчальні заняття в укритті. 32% опитаних учнів/учениць вказали, що в укритті відсутні умови для проведення уроків; 39% респондентів засвідчили, що кожен займався своїми справами. На Півночі цей показник найвищий — 49%, а найменший на Сході — 14%.
Втрати в освітньому процесі — зміна форми здобуття освіти, переведення закладів з очного на дистанційне та змішане навчання, нестабільні умови організації освітнього процесу (повітряні тривоги, відключення електроенергії, перебої з інтернетом) — вплинули на результати навчання учнів/учениць.
Результати опитування учнів/учениць вказали на те, що компенсація втрат у навчальному часі (пропущені навчальні заняття) найчастіше відбувалася через:
- надання навчальних матеріалів (презентацій, відео, аналогічних навчальних занять онлайн) і завдань для самостійного опрацювання;
- проведення групових та індивідуальних консультацій.
Під час опитування педагогів, як і минулоріч, попросили назвати основні виклики в організації освітнього процесу в умовах війни. У 2023/2024 навчальному році зросла частка вчителів, які застерегли на таких явищах, як:
- зниження мотивації учнів/учениць до навчання — 61% у місті і 64% у селі (порівняно з 50% педагогів минулоріч);
- нестабільний психоемоційний стан учнів/учениць — 54% у місті та 48% у селі (минулоріч — 35%);
- брак розуміння та підтримки вчителів зі сторони батьків учнів/учениць — 26% у місті та 26% у селі (минулоріч — 18%).
Крім того, на думку вчителів, проблемною була адаптація дітей до очного навчання після тривалого дистанційного, а особливо в умовах недостатньої забезпеченості чи й відсутності друкованих підручників для класів НУШ.
