17-18 вересня в столиці Франції відбувся Чемпіонат світу з перукарського мистецтва OMC HAIRWORLD — 2017. Серед інших Україну представляла Ольга ЗАГАРОВСЬКА, майстер-перукар з Городенки.
OMC Hairworld — ця найбільша подія в світі перукарського мистецтва.
Це найвідоміше і титуловане змагання серед кращих світових стилістів, перукарів, нейл-дизайнерів і інших майстрів з «фешн індустрії», пише 0342.ua.
Крайній чемпіонат світу OMC Hairworld відбувся в Франкфурті-на-Майні (Німеччина) в 2014 році. У цьому яскравому подію взяло участь близько 1300 майстрів з 50 різних країн світу. Цього року Чемпіонат світу з перукарського мистецтва OMC HAIRWORLD— 2017 відбувався в Парижі.
На чемпіонатах з перукарського мистецтва OMC Hairworld учасники на суд глядачів і журі представляють свої роботи: приголомшливі і фантастичні зачіски в комплексі з барвистим боді-артом та нейл-артом. Свої роботи представляють як індивідуальні стилісти, так і різні школи перукарського мистецтва і академії краси з усього світу, а так само відомі бренди.
Міжнародна організація OMC, організатор цих чемпіонатів, була заснована в 1946 році. Організація включає по 3 офіційних делегата від кожної країни, учасниці організації, з правом голосу. НА даний момент президентом організації є Сальватор Фодера (Salvatore Fodera).
Загалом у цьому престижному змаганні взяли участь понад 1500 учасників з 45-ти країн світу. Збірна України виборола сімнадцять нагород, а також один із головних командних трофеїв — Кубок найкращої команди серед майстрів жіночих категорій.
Ольга ЗАГАРОВСЬКА— тепер уже титулований майстер-стиліст перукарського мистецтва, котра привезла Україні перемогу — бронзову нагороду за творчі роботи в номінаціях «Гала-зачіска» та «Весільна зачіска». Ольга виборола звання і титул не лише собі, а всій Україні.
ПРО ПРОФЕСІЮ
З перукарством я пов’язана більш, ніж безпосередньо — моя мама перукар. Все життя я бачила, що мама робить щось таке гарне, але на час мого життєвого становлення ставати перукарем було немодно, непрестижно, тому вступила в Запорізьке педагогічне училище і отримала диплом вчителя початкових класів. Закінчила його, а роботи нема. Тоді вирішила здобувати ту професію, що, треба визнати, подобалася мені з дитинства, та і, як показало життя, була більш практичною…З маминою і чоловіковою допомогою я відкрила у 2001 році перукарський салон в Городенці. Робота вдавалася, все більше мені подобалася, в нас появився немаленький колектив, всі мої дівчата — стилісти, майстри манікюру, візажисти, колористи — це добрі майстри, за роботу яких я не переживаю і впевнена в їхній майстерності…Це дуже важливо на шляху успіху — мати добру команду.
ПРО ПОЧАТОК
Якось побачила в якомусь журналі репортаж про чемпіонат світу з перукарського мистецтва, він, здається, проходив у Франкфурті-на-Майні, і сказала: «Дівчата, у 2006 році я буду на цім конкурсі». Не пожартувала, а саме сказала що буду.
Потім почалися різні навчання, дуже багато працювала, семінари, я вивчала всі умови і вимоги цього престижного змагання, і уже в 2010 пішла на перший свій конкурс. Це був чемпіонат Заходу, зайняли перше місце, потім пішли на чемпіонат України, мали 6-е місце.
Потім — невеликий період долання страху і психологічних бар’єрів… А вже у 2012-у ми поїхали на конкурс в Санкт-Петербург на «Невські береги», зайняли там четверте місце, призове. Розумієте, участь у світових чемпіонатах має свої статусні правила, потрібно перейти всі нижчі щаблі, щоб потрапити на нього… Тобто, скажу таке: не кожен майстер-перукар може бути конкурсником. В мене був спортивний інтерес до нього чи що…Ну десь так, напевно.
ПРО ДИТИНСТВО
Ооо, завжди відмінниця, спортсменка, все виконано і все зроблено, мінімум обговорень, максимум результату, і все дальше і дальше. З дитинства ще засвоїла таку потрібну річ, як витримка…Не треба підскакувати і піддаватися емоціям — їх треба контролювати і повертати їх потенціал в потрібне русло.
Є такий кайф, знаєте, коли ще в дитинстві ти кайфуєш від того, що в тебе все зроблено на відмінно. Ото я з тих( сміється – авт.)
ПРО НАПРЯМ У ПАРИЖ
Коли отримала пропозицію щодо участі на світовому чемпіонаті, то відразу аж засумнівалася. Було страшно, дуже страшно…Але мені хотілося, я розуміла, що зможу, при чому розуміла неемоційно, а чисто аргументовано і доказово…Тому праця була шалена.
Їздила в Дніпро на тренінги, збирала кошти….Тобто, сумніви були не в плані своєї майстерності чи витримки, чи натхнення, а, можливо, навіть в плані фінансів. Тобто, треба мати не лише голову, талант, бажання і напрям. Треба елементарно гроші. Фінанси — одне із тих же статусних правил чемпіонату, учасник повинен укласти певну суму грошей для того, щоб мати можливість там бути. Плюс на дорогу, проживання, харчування і т.д. Але зважилися. Півроку тренувалися, півроку збирали гроші. І поїхали. В цім є така якась мужність, ризик, але це — теж складова багатьох досягнень.
ПРО ДОРОГУ В ПАРИЖ
Уже сама участь в чемпіонаті має величезне значення для мене, на перемогу не дуже сподівалася, це мені, напевно, бонус за мою впертість і за їхню – родинну – мужність. Я мала дуже гарних тренерів, працювала з ними, це була наша спільна цілеспрямована акція.
Тут не той випадок, що от в Городенці народився самородок Загоровська, і це відкриття сезону взяло і перемогло. Всі ці “кіношні” і книжні сценарії — то не про мене. Я маю певний талант до цієї творчості, так. Але мене зробила моя праця, мій характер, мої рідні і моя команда. Скажу більше — переважно такі складові успіху в більшості успішних людей. На самому таланті далеко не поїдеш.
ПРО ПАРИЖ
На чемпіонаті я була в глибокому естетичному шоці, бо це надзвичайно яскраве, барвисте свято, перукарське мистецтво завжди красиве, тому ці конкурси самі собою дуже естетичні і креативні.
Уже в гримерці, коли нам робили макіяж, до нашої моделі підходять якісь люди, питаються щось там, фотографуються…Ооо, думаю, процес пішов…Тому напруга трохи спадала, бо ось конкурсу ще не було, але вже все було зрозуміло, і ми поволі починали вірити, що дуже навіть може бути, що ми переможемо. Бо робота була справді цікава і оригінальна.
В нашій команді було третє індивідуальне місце, а на другий день — третє командне. Конкуренція була шалена, всі були якісні і майстерні. Моя зачіска виявилася і красива, і модерна, і стильна, і зроблена технічно грамотно,і вкладена в усі часові вимоги. Саме за цими критеріями визначили її перемогу.
Зачіску я повинна були зробити за 20 хв, те, що дівчата роблять тут дві години, я повинна свою майстерність довести до максимальної швидкості. Тобто один і той же елемент я маю зробити мільйон разів, щоб автоматизувати його, а отже мати можливість на чемпіонаті думати про креатив, а не про техніку.
Париж – таке місто дуже вільне, там ніхто не випинається, все дуже органічно, але оця їхня така природня елегантність, то так як в нас природня гостинність— вона чутна в усіх рисах, поглядах, вона витає в повітрі. Тому аж надто складно уже там на місці і не було.
ПРО КОМАНДУ
Ми завжди разом, в нас нема суб’єктивних амбіцій ніколи. На конкурсі нас було багато: це, по-перше, Надя Рибко, технолог-колорист, дівчата з мого салону, котрі чесно відпрацьовували всі мої забаганки божевільні, щоб ви розуміли…Це мої діти, чоловік, друзі…
Моя модель — Іра Ізубенко — професіонал модельного агенства, ми познайомилися на одному з семінарів у Буковелі. Іра має добрі природні дані, вона красива, і її волосся — на рідкість придатне саме до зачісок, воно здорове, міцне, має добру гнучку структуру.
Зачіска розробилася командно, кожен давав ідею…Назва? Ну нема назви. От, нема. Така фантазійна штука, хай собі кожен свою придумає (сміється – авт.) Дехто її назвав «піроженком», дехто “пломбіром”…
ПРО ПЕРЕМОГУ
Зачіску ми робили з 4-ї години ранку, всі були дуже втомлені.
Але коли ось наступив саме цей момент оголошення нашої перемоги, то самі масштаби дійства попереверталися в голові так, що не забудеш тієї миті.
Ідеш тією доріжкою, майже підсвідомо згадуєш маму, чоловіка, дітей, друзів, вони там стоять десь, хто плаче, хто скаче, але ти точно знаєш, що раді тобі і твоїй перемозі, і тому диплому, і тій медалі, по яку ти йдеш. І це дає відчуття сили і віри, що в житті можна робите безчисленну купу крутих справ.
