Маленька віра

“Динамо” – крок до мети; “Дніпро” – лише крок до мети; “Металіст” – лише кроки. Без мети. Ліга Європи закінчила четвертий змагальний день. Цього разу приводів для оптимізму більше. “Кара” виявився без “баха”. Тобто азербайджанський клуб, який налякав “Дніпро” в Києві, в Баку злякався власних амбіцій. В усякому разі, в повторному поєдинку “Карабах” зіграв гірше, ніж у першому. Є велика спокуса сказати, що сталося це завдяки передовсім тому, що “Дніпро” діяв краще на виїзді, ніж удома. За підсумковим рахунком ця тема (чи теза) взагалі не дискусійна – із чотирьох здобутих дніпрянами очок в нинішній Лізі Європи всі назбирані на полях суперників. Парадокс? Навряд чи. Тут відповідь достоту очевидна: в Києві команда Маркевича почувається відверто не в своїй тарілці, до того ж боязнь зробити результативну помилку на НСК “Олімпійський” у “Дніпра” чомусь гіпертрофована. Відтак їм, як це не дивно звучить на перший погляд, краще (тобто спокійніше, врівноваженіше) діяти на полях суперників. Принаймні, саме так здається. Проте зараз не про це. Відверто кажучи, я так і не зрозумів достеменно, чи саме це “Дніпро” додав у порівнянні з матчем двотижневої давнини, чи то саме “Карабах” перегорів. Одразу хочу остудити гарячі голови з того приводу, що не вважаю цих суперників рівновеликими, одного калібру. Українська команда – рівнем вища. Однозначно. Проте це не випадок із “Шахтарем” і БАТЕ. “Карабах” – без потрібного досвіду і вправних зірок, але команда, на відміну від того таки БАТЕ, грає в сучасний футбол. І поняття “командна швидкість” для агдамців – не порожній звук. Ви звернули увагу, скільки жовтих карток заробили дніпропетровці в Баку? Читайте також: “Дніпро” здобув першу перемогу у Лізі Європи Так ось, майже всі ці дисциплінарні покарання – за зрив швидких атак опонента. Наші просто не встигали за їхніми. Притому, що й “Дніпро”, даруйте, не сама повільна команда в цій Лізі. Відтак мусимо констатувати, що змагально-організаційні проблеми в “Дніпра”, на жаль, нікуди не ділися. Не дарма, мабуть, залізобетонний центрхав Чеберячко вийшов у опорній зоні. Та зона – болюче наразі місце для “Дніпра”. Тому Маркевич і експериментує. Й це зовсім не той випадок, коли добро шукають від добра. Тут треба глибше копирсатися. А може й навпаки – істина на поверхні. І її можна артикулювати наступним чином: задля досягнення максимальних турнірних завдань у тренера “Дніпра” не вистачає (хоча б для повноцінної ротації) кількох висококваліфікованих виконавців. У цьому сенсі Дніпропетровськ поступається й Києву, й Донецьку. fcdynamo.kiev.ua Динамо – Ольборг – 2:0 Немає зараз у “Дніпра” потрібної глибини лави запасних. Здається, саме звідси всі біди. Маркевич те все добре розуміє. Тому й експериментує. Тому й говорить про пріоритети. В яких дійсно часом заходить на дуже тоненький лід. Приміром, якби Мирон Богданович програв у Баку, такий результат був би передовсім для нього ударом нижче поясу. Йому б згадали все. Ну, або багато чого. Тим більше, що на носі – гра в чемпіонаті із “Шахтарем”, яку програвати ніяк не можна. Тому перемога в столиці Азербайджана була для тренера “Дніпра” вкрай необхідною. Життєво необхідною, якщо хочете. Що б він і не говорив напередодні. Добре, що все добре закінчилося. Забиті перші м’ячі (аж у четвертому турі), здобута перша перемога. Про євровесну однак говорити зарано. А то й узагалі недоречно. Два останні матчі в групі будуть ще складнішими. На даний момент “Дніпру” просто варто випустити пар. Розслабитися. Цілком можливо, що критичну точку вже пройдено. І хворий починає оклигувати. Принаймні, про реанімацію вже мова не йде. Але чи стали позитивні симптоми прогресуючою динамікою, побачимо в неділю. На “Арені-Львів”. Читайте також: “Динамо” вдесятьох перемогло “Ольборг” у київській битві Ліги Європи Перед “Динамо” жодних схожих гамлетівських питань не стояло. Поразка у Данії загАлом сприймалася, як прикрість. Із цього приводу і я свого часу вставив свої п’ять копійок. Відверто кажучи, був упевнений, що кияни просто недооцінили опонента. Чи переоцінили себе. Що, за великим рахунком, із однієї опери. Відтак можна говорити, що для молодої динамівської команди й такого ж тренера той ляпас мав стати суто дидактичним. Таким, із якого конче необхідно зробити висновки. Правильні висновки. Якщо ж їх не буде зроблено, одразу ж можна піднімати питання про фаховий рівень як Сергія Станіславовича, так і його підлеглих. Ребров урок засвоїв. Команда також. Хоча засвоювання це, відверто кажучи, було через “не можу”. Данський клуб виявився зовсім не простаком. Хоч і зірок з неба не хапає, але грати точно вміє. Намучилися з ним кияни, втратили чимало нервів. А коли вилучили Драговича за фол останньої надії, крупним планом побачив обличчя Реброва. Розпач і ледь не безнадія ковзнули по ньому. Ледь не “всьо пропало”. Проте змогли вихаркати забитий м’яч. А потім і другий. Майже реванш. І майже відкрита дорога до плей-оф. У “Металіста” ситуація давно вийшла за рамки здорового алгоритму “зазубрив, здав, забув”, тобто “зіграв, переміг, відпочиваєш”. Там уже не до жиру. Шансів – майже немає. І це всі чудово усвідомлювали. Зараз Ліга Європи харків’янам потрібна стільки ж, як Ляшко – Верховній Раді. Слобожанам би вдома лад навести, стабілізувати нерви, гру й склад. Чи не стабілізувати. А всі ті “Легії” й “Трабзонспори”, причому на порожніх трибунах столичного динамівського стадіону – зайва повинність. Вчергове її відбули. Цього разу у Варшаві. І знову – очікувано. metalist.ua Легія – Металіст – 2:1 Цілком можливо, що й у двох останніх поєдинках буде такий же сумний підсумок. А що ми всі хотіли? В палаючій хаті не змінюють фіранок. Це не стосується Рахаєва. Видається, що засидівся. Хоча про “Легію” незлим, тихим неодмінно треба згадати. Наскільки сподобалася ця команда в Києві, настільки ж відразною вона була у Варшаві. Гнила команда. Б’ють спідтишка, в спину, ззаду. Пригадую, колись у Варшаві бачив на стіні одного будинку напис якогось дотепника “Легія” – курва”. І я про те. Свою вищість треба доводити, не розбиваючи чужих фізіономій. Кілька слів про ювілеї, що не відбулися. Ярмоленко міг забити сотий м’яч на найвищому рівні (зараз у нього 99). Не склалося. Горяїнов міг зіграти п’ятисотий матч у кар’єрі. Також повз ціль – замість нього зіграв Дишленкович. А от “Металіст” загалом може повторити єврокубковий антирекорд “Динамо” – жодного набраного очка в групі. Залишилася дрібничка – програти ще двічі…