Всесвітній день театру відзначається щорічно 27 березня. Свято було запроваджено у 1961 році Міжнародним інститутом театру як надбання культури та вшанування всіх робітників театру від театральних режисерів, акторів і сценографів до білетерів.
«Я люблю театр – він реальніший за життя»,- Оскар Вайлд «Портрет Доріана Грея».
Театр – вид сценічного мистецтва, що відображає життя в сценічній дії, яку виконують актори перед глядачами, а також установа, що здійснює сценічні вистави певним колективом артистів і приміщення, будинок, у якому відбуваються вистави. Театр як мистецтво називають також й театральним мистецтвом, а наука, що вивчає теорію та практику театрального мистецтва називається театрознавство.
Символами театру вважаються дві театральні маски – комедії і трагедії.
Театральне мистецтво містить у собі практично всі інші види мистецтва:
- літературу;
- музику;
- образотворче мистецтво;
- хореографію.
Театральна вистава може бути представлена різними жанрами:
- драма;
- мелодрама;
- трагедія;
- утопія;
- фентезі;
- мюзикл та багато інших.
Мова на сцені може мати форму великого висловлення (монолог), протікати як розмова з партнером (діалог), адресуватися глядачеві або звучати як міркування героя, його «внутрішній монолог».
Виникнення театру на всіх континентах відбувалося однаково – у зв’язку з первісними ритуальними дійствами.
Батьківщина театру
Батьківщина театру − Давня Греція. Виникнення театру пов’язане з народною творчістю, з міфологією, насамперед з обрядами на честь покровителя землеробів Діоніса.
Аристотель у своїй «Поетиці» зазначав, що театр приносив очищення та зцілення глядачеві за допомогою видіння («Поетика» вважається першим в історії твором, що узагальнив естетичні знання античного світу, обґрунтував цілий ряд теоретико-літературних категорій, звівши їх у певну завершену й цілісну систему).
Величезний вплив на розвиток європейського театрального мистецтва мав давньогрецький театр, який з’явився у давньогрецьких містах-державах уже в 5 ст. до н. е. Театральні вистави Стародавньої Греції були всенародним святом, на гігантських амфітеатрах, просто неба збиралися десятки тисяч глядачів. Крім професійних акторів, подання розігрувалося самими громадянами – учасниками хору.
Ініціатива святкування Всесвітнього дня театру належала Міжнародному інституту театру у 1961 році. До відзначення такого дня доклав зусилля Жан Кокто, театральний діяч і актор з Франції.
Театр на Прикарпатті
«Потужний осередок культури та невичерпна скарбниця емоцій. Прикарпаття має давню і славну театральну традицію. Не залишають байдужими глядача і сучасні постановки наших митців»,- прокоментувала Світлана Онищук Голова Івано-Франківської ОВА.
На сьогодні в області діють 4 театри – Івано-Франківський національний академічнимй драмтеатр імені Івана Франка, Івано-Франківський обласний академічний драматичний театр ляльок імені Марійки Підгірянки, Коломийський академічний обласний український драматичний театр імені Івана Озаркевича, який торік відзначив 175 років з часу свого заснування, та «Новий театр».
«Попри війну наші театрали продовжують активно працювати і не тільки у нових постановках на сцені, а й займаючись волонтерством. Працівники театрів всіляко підтримують наше незламне військо, чимало з артистів захищає цілісність України у лавах ЗСУ. Вітаю всіх причетних до театральної справи! Нехай нові мистецькі задуми реалізуються на славу України»,- добавила очільниця області.
