Іван Франко – видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцист, перекладач, науковець, громадський і політичний діяч. Помер у 59-річному віці 28 травня 1916 року о 16-й годині.
«Ніщо так не деморалізує чоловіка, як похвала його краси».
«Література -се найвищий вицвіт людської цивілізації, найкраще її мірило».
«Хто з злом не боресь, той людей не любить».
Дитинство
Іван Франко народився 27 серпня 1856 року.
Уже навчаючись у гімназії, Франко виявив феноменальні здібності: міг майже дослівно повторити товаришам годинну лекцію вчителя; знав напам’ять усього «Кобзаря»; домашні завдання з польської мови нерідко виконував у поетичній формі.
У цей період Іван багато читав: твори європейських класиків, культурологічні, історіософські праці, популярні книжки на природничі теми. Тоді ж почав перекладати твори античних авторів.
Ще в нижчій гімназії Франко почав комплектувати власну бібліотеку (налічувала майже 500 книжок українською та іншими європейськими мовами), збирати фольклор, писати вірші та прозу.
Активна діяльність
У 1870–1880-х Франко провадив активну журналістську та публіцистичну діяльність.
1890 року став одним із засновників і першим головою Русько-української радикальної партії – першої української політичної партії, редактором її друкованих органів – газет «Народ», «Хлібороб», «Громадський голос».
Разом із дружиною Ольгою Франко видавав літературно-науковий журнал європейського зразка «Житє і слово» (1894-1897).
1906 року отримав звання почесного доктора Харківського університету.
Літературна діяльність
Упродовж своєї понад 40-літньої творчої активності Франко плідно працював не тільки як оригінальний письменник.
Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Став першим професійним українським письменником, який не мав державної роботи, а заробляв написаним.
Знав 14 мов. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою, іншими мовами. Перекладав українською із 48 мов, у тому числі східних.
Одні з найпопулярніших творів Івана Франка:
«Захар Беркут» – історична повість Івана Франка, видана 1883 року.
Поема «Мойсей» , написана під час національно-революційних заворушень 1905 року. Це глибокий філософський твір про майбутнє українського народу.
«Лис Микита» – найвідоміша казка Івана Франка, про життя лісових звірів. Цю казку вже неодноразово екранізували.
Останні роки та смерть
Останнє десятиріччя Франкового життя минало переважно в самоті та фізичних і духовних стражданнях. Починаючи з 1908 року, Франко страждав від тяжкої недуги (за сучасними медичними даними – інфекційний ревматоїдний поліартрит), унаслідок чого останні 7 років мав паралізовану праву руку, через що довелося писати лівою або диктувати твори помічникам. Це значно утруднило йому продуктивну літературну й наукову працю, якої він, одначе, не припиняв до самої смерті.
Іван Франко помер у 59-річному віці 28 травня 1916 року о 16-й годині.
Похований 31 травня на Личаківському цвинтарі у Львові.
Вшанування пам’яті
На честь Івана Франка 1962 року місто Станіслав було перейменовано в Івано-Франківськ,
На вшанування Івана Франка названо вулиці та площі у багатьох містах України (зокрема, вулиці в Івано-Франківську, Києві, Львові, Тернополі, Черкасах, Хмельницькому, площа у Львові).
Пам’ятники Іванові Франку є в різних містах України та за кордоном.
У 1926 році на честь 70-річчя від дня народження І. Я. Франка Житомирському інституту народної освіти було присвоєно його ім’я (нині – Житомирський державний університет імені Івана Франка).
На його честь названо астероїд 2428 Каменяр.
Премія імені І. Я. Франка – премія НАН України за видатні роботи в галузі філології, етнології та мистецтвознавства. Вручається з 1981 року.
Премія імені Івана Франка – премія Спілки письменників України. Вручається з 1991 року.
Міська премія імені Івана Франка в галузі літератури та журналістики заснована 2000 року Івано-Франківською міською радою, є найвищою в місті відзнакою в галузі літератури і журналістики.
Премія імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності – премія Державного комітету телебачення і радіомовлення України. Вручається з 2004 року.
Міжнародна премія імені Івана Франка – премія, заснована 2015 року Міжнародним фондом Івана Франка, надається за наукові відкриття, здобутки та заслуги науковців світу у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук.
