29 січня 2025 року українці відзначають 107-у річницю пам’яті Героїв Крут, чий подвиг став символом незламності та стійкості всього українського народу в боротьбі за незалежність.
«Саме сьогодні Україна вшановує пам’ять Героїв Крут — молодих українських патріотів, які понад століття тому, у 1918 році, стали на захист незалежності молодої Української Народної Республіки. Ця дата є одним із найяскравіших прикладів героїзму, самопожертви та національної гідності в історії нашої держави», – пише на офіційній сторінці Хмельницького національного університету.
Бій, що призупинив просування більшовицьких військ та захоплення Києва на декілька днів. Битва, що дозволила виграти дорогоцінний час українському керівництву – зокрема, час для придушення заколоту диверсантів на заводі «Арсенал» та час для укладання миру в Бресті. До слова, завдяки умовам підписаного Брестського договору Україні вдалося невдовзі звільнити окуповані більшовиками території за підтримки німецьких та австро-угорських військ.
Події початку 1918 року були надзвичайно драматичними для України. Після проголошення незалежності у 1917 році молода Українська Народна Республіка (УНР) опинилася перед складними викликами. Її уряд, очолюваний Михайлом Грушевським, прагнув утвердити державність, однак внутрішня нестабільність та зовнішня загроза ускладнювали цей процес.
Зокрема, більшовицька Росія, не визнаючи УНР, розпочала збройну агресію. Її війська, під командуванням Михайла Муравйова, рухалися на Київ, намагаючись захопити столицю і знищити українську владу.
Для оборони Києва було сформовано добровольчі загони. Одним із ключових місць протистояння стало невелике селище Крути, розташоване за 130 кілометрів на північний схід від столиці.
29 січня 1918 року поблизу станції Крути відбулася битва, яка увійшла в історію як приклад героїзму молоді, яка віддала свої життя за свободу рідної землі. На боці українських сил воювали близько 400 осіб: студенти Київського університету Святого Володимира, гімназисти, курсанти військових шкіл та добровольці. Проти них стояла багатотисячна армія більшовиків, значно краще озброєна і досвідченіша. Незважаючи на чисельну перевагу ворога, молоді українці вступили в бій. Цей нерівний бій тривав цілий день. Українські добровольці змогли затримати наступ ворога, зруйнувавши залізничні колії, що дозволило уряду УНР виграти кілька днів для евакуації з Києва та підписання важливого Берестейського мирного договору. Однак героїчний опір завершився трагедією. Частина українських захисників загинула під час бою, а 27 студентів, які потрапили в полон, були страчені більшовиками. Їхня загибель стала символом жертовності заради свободи України.
«Після бою тіло одного з загиблих юнаків було знайдено з книжкою Шевченкового «Кобзаря» у кишені. Цей символічний момент показує, наскільки глибоко вони усвідомлювали важливість своєї місії: боронити не лише землю, а й ідею національної свободи та культури. У 1918 році, після звільнення Києва від більшовиків, тіла загиблих студентів були перепоховані на Аскольдовій могилі. Цей похорон став актом національної скорботи та вдячності».
