Коломийський ліцей №1 носить ім’я Василя Стефаника. Однак тільки на початку листопада перед будівлею вдалося встановити пам’ятник відомому письменнику, який навчався у тодішній гімназії. Домагався встановлення монументу син відомого покутянина. Однак радянська влада завадила цьому. І ось нарешті пам’ятник повернувся до рідної Стефанику альма-матер.
Цього дня коломияни чекали 43 роки. Адже наприкінці 70-х радянська влада зробила так, що скульптура, яка мала стояти у середмісті Коломиї опинилась у колгоспі на Львівщині. Пам’ятник – це дипломна робота тоді ще молодого скульптора Михайла Дмитріва. Та через те, що юнак був із родини переселенців із Польщі, КДБ прийняло рішення встановити монумент в одному із колгоспів Львівщини.
Міський голова Богдан Станіславський каже, що давно знав про місцезнаходждення пам’ятника. Та й коломияни давно хотіли, аби він був встановлений в місті над Прутом.
А директор ліцею зізнався, що і колектив, і школярі, і батьки давно мріяли, аби перед навчальним закладом стояв монумент відомому випускнику.
Богдан Гульчій – уродженець Коломиї. Зараз він лікар у Львові. Саме пан Богдан і став фундатором встановлення монументу в місті, де навчався Стефаник.
Приїхала на відкриття і родина письменника. Серед них і праправнук Василя Стефаника – Остап Стефаник. Наразі він викладає в одному із Львіських вишів.
Тож тепер перед Стефаниківською школою, як її називають у Коломиї, стоїть монумент Василеві Стефанику, як оберіг покутських традицій (та освіти).
