Президент Зеленський може зробити те, на що не наважувалися п’ять попередніх президентів України – відкрити ринок сільгоспземель. Багато експертів позитивно оцінюють цю подію, але попереджають, що робити це потрібно після ухвалення необхідного пакета законів, щоб забезпечити прозорість у питанні.
До чого може привести початок продажу української землі та як це позначиться на кожному із нас, розповідають експерти-економісти.
Що кажуть у президента
Представники нової команди вважають, що ринок сільгоспземель може бути запущений до кінця року. Спочатку, тепер вже колишній, глава партії «Слуга народу» Дмитро Разумков заявив, що зараз вже йде робота над законодавчою базою.
– Ринок землі потрібно буде відкривати. Мораторій накладають з року в рік, тому що це вигідно. Потрібно, щоб власники землі могли нею користуватися. З’явиться законодавча база. Хлопці зараз працюють над цим. З одного боку, необхідно захистити національні інтереси, а з іншого – власника, – сказав Разумков.
А потім і заступник голови Офісу президента Олексій Гончарук, який нині вже є прем’єром-міністром, окреслив тимчасові рамки цієї події.
– У нашій команді є розуміння, якщо це не зробити цього року, далі буде досить складно, – зазначив він.
В інтерв’ю він підтвердив той факт, що ринок будуть відкривати під наглядом кредиторів.
– Співробітники Офісу президента розмовляють про це з представниками Світового банку. Разом вибирають модель відкриття. Ліберальна модель, наприклад, допоможе зростанню економіки України більше, ніж на 3% на рік, а найконсервативніша – на 0,5. Ми шукаємо найменш болісну, але найбільш ефективну модель (відкриття ринку землі, – ред.), – зазначив Гончарук.
Розглядають чотири варіанти
Незважаючи на те, що в минулому складі парламенту не знайшлося сміливих проголосувати за скасування мораторію на продаж сільгоспземель, навесні депутатами було підготовлено кілька моделей відкриття ринку.
У двох варіантах пропонують поетапне відкриття ринку для фізичних і юридичних осіб, а в двох – одночасне. Відрізняється кількість гектарів, які можна буде придбати, і етапи їх покупки. Купити землю, згідно з пропонованими варіантами, зможуть тільки громадяни України.
У двох «етапних» варіантах пропонують дати можливість фізичним особам у перші три роки купувати до 20 га землі. Для юридичних осіб етапність придбання великих площ землі різна. В одному варіанті, вони в перші три роки зможуть придбати максимум 200 га землі, з четвертого року – максимум 500 га, а в подальшому – до 20 тисяч га. Інший варіант пропонує вже в перші три роки вирішити юридичним особам купувати до 500 га землі, а з четвертого року – до 20 тисяч га.
Яку з цих схем візьмуть за основу представники нової влади і чи дозволяти купівлю землі іноземцями, наразі незрозуміло.
Ризики і можливості
Експерти в один голос твердять, що для зняття мораторію потрібно ще ухвалити закон про обіг сільгоспземель. Інакше ринок може піти в тінь.
– Якщо скасують мораторій, не ухваливши закону про обіг сільськогосподарських земель, то це буде найгірший варіант з усіх можливих, – каже економіст Михайло Радуняк. – Можна бути прихильником відкриття ринку землі чи бути проти, але не можна бути прихильником відкриття «сірого» ринку землі. Зняття мораторію без прийняття відповідного закону якраз запустить найнегативніший сценарій, який матиме дуже погані наслідки.
Щоб уникнути скупки земель за мінімальною вартістю, в Асоціації тваринників України пропонують запровадити мінімальну вартість землі з обов’язковою прив’язкою до реальної ринкової вартості, в тому числі світової – близько 5 тисяч євро за гектар.
Людина повинна мати можливість розпоряджатися своєю землею: продати її, здати в оренду або взяти кредит у банку, надавши землю в заставу
Також фахівці пропонують до відкриття ринку провести інвентаризацію земель і вдосконалити механізм іпотеки землі. При цьому реєстрація повинна бути саме в тій об’єднаній територіальній громаді, де розташована земельна ділянка, а першочергове право викупу земельних паїв має отримати фізична або юридична особа, яка ними зараз користується.
У Громадській коаліції за скасування земельного мораторію пропонують вводити обмеження на володіння землею за принципом антимонопольного законодавства – обмежувати відсоток земель, які в одних руках може сконцентрувати бізнес в регіоні і по Україні загалом. Наприклад, не дозволяти агрохолдингам скуповувати більше 0,5-1% (або близько 200-400 тис. га) на національному рівні, і не більше 30-35% від площі окремого району, громади тощо.
Очевидно, що пропозицій від експертів достатньо. Які з них потраплять до фінального законопроєкту, побачимо найближчими місяцями.
«За» та «проти»
За введення ринку землі виступає переважна більшість економістів. Головний аргумент – людина повинна мати можливість розпоряджатися своєю власністю. Як ілюстрацію наводять приклад із житлом. Уявіть, що у вас є квартира, в якій не хочете або не можете жити. Що можна зробити в звичайній ситуації? Продати її, здати в оренду або взяти кредит у банку, надавши житло в заставу.
А ось власники сільгоспземель не можуть її вільно продати чи віддати банку в заставу. За нинішнім законом, вони можуть тільки здавати її в оренду. У такій ситуації ціну диктуватиме орендар, який є представником великого бізнесу. Тому зняття мораторію дозволить людям продавати землю або брати під її заставу кредити.
Відкриття ринку землі залучить додаткові інвестиції в економіку. Адже навіть якщо землю не дозволять скуповувати іноземцям, вони зможуть інвестувати в агропідприємства, які вкладатимуть кошти в українську землю. Це приверне, за різними оцінками, від 2 до 7 мільярдів доларів на рік додаткових інвестицій і допоможе економіці зростати додатково на 1-3% на рік.
У ролі аргументів «проти» наводять той факт, що досі не проведено повної інвентаризації державних земель.
Зараз, за словами супротивників відкриття ринку землі, «зависло» близько 10 мільйонів гектарів – це землі запасу, не витребувані паї, паї тих, хто помер і не встиг передати свою землю в спадок, землі, які є поза населеними пунктами. Також не вирішено проблему нерівності селян – жителі сіл, в яких були колгоспи, змогли отримати земельні паї, а ті, хто працював у радгоспах, не отримав.
Незрозуміла і доля земель, які належать територіальним громадам. Річ у тім, що децентралізація передбачає передачу державної землі в комунальну власність.
Багато хто вважає, що великі агрохолдинги сплять і бачать, як відкривається ринок землі і вони скуплять всі чорноземи. Однак це не так. Експерти кажуть, що їм вигідний нинішній стан справ, коли вони за «копійки» орендують землю у селян. При цьому продати свою землю власники паїв не можуть, а лише здати в оренду, та ще й лише одній компанії в регіоні. Іншого немає вибору. Мало того, в деяких регіонах живих грошей селяни не бачать – як плату їм можуть давати частину вирощеного врожаю.
Якщо ж ринок відкриють, то власник паю зможе виставити його на продаж. А на те, щоб викуповувати цю землю, в агрохолдингів просто немає коштів. Криза добралася і до аграріїв.
Ось і виходить, що поточна ситуація, коли на ринок не можуть зайти іноземці, а селяни не мають можливості продати свої паї, вельми вигідна великому українському бізнесу. Простіше платити щорічно відносно невеликі суми оренди, ніж відразу викласти за землю суму в 10-20 разів більшу.
Степан КРАЙНЯК
До теми
Нелегальний ринок процвітає
В умовах мораторію, як кажуть експерти, цілком вільно працює так званий тіньовий ринок землі. За певну винагороду чиновники «кришують» незаконні операції з купівлі-продажу земель сільгосппризначення. Найпопулярніші схеми сьогодні виглядають так:
- зміна цільового призначення землі та подальший продаж;
- продаж корпоративних прав компанії, яка взяла землю в оренду на 49 років;
- виникає фіктивний борг під заставу земельного паю і через суд передається «кредитору»;
- передача паю за договором довічного утримання.
Тобто при бажанні селяни можуть і сьогодні продавати свої паї за заниженою ціною, тільки при цьому їм доводиться давати хабарі суддям і чиновникам.
