Cкасування недоторканності (Погляд)
«Я дуже вас прошу прийняти закон про скасування депутатської недоторканності», – звертався до народних депутатів у своїй інавгураційній промові президент Зеленський. У його партії «Слуга народу», яка отримає в новому парламенті понад 250 «штиків» і вже готується сформувати однопартійну коаліцію, зовсім недавно заявляли, що депутатської недоторканності однозначно відразу позбудуться.
– Якщо депутати не будуть учасниками політичних та економічних схем, то їм не потрібна недоторканність. Чого депутатам так турбуватися? Вони ж майже реформували суд і правоохоронні органи. Якщо є непорозуміння, то суд зробить свій висновок. Це буде непоганим стимулом швидше проводити реформи, – заявляв лідер партії, що претендує на крісло спікера ВР, Дмитро Разумков.
Однак трохи більше тижня тому риторика «слуг народу» щодо цього питання дещо змінилася. У Зеленського вже кажуть не про повне скасування недоторканності, а лише про її обмеження – залишити недоторканність у частині політичної діяльності, а кримінальну – зняти.
– Зараз дискутують фактично, чи потрібно знімати недоторканність повністю, щоб можна було депутата в тому числі заарештувати в будь-який час або дозволити, наприклад, збирати дані, заводити справу, але питання арешту вже виносити до Верховної Ради, – сказала новообраний депутат за списками «Слуги народу» Галина Янченко.
Не відмовлятися остаточно, а лише частково обмежити депутатську недоторканність радять українським політикам й експерти Венеціанської комісії. Вони впевнені, що 100-відсоткова відмова від депутатської недоторканності може бути небезпечною для функціонування і автономії парламенту.
– Політики з питанням депутатської недоторканності опинилися в пастці. Не скасувати її вони вже не можуть, оскільки дуже «підігріли» народ цим питанням, а скасовувати – не хочуть. Буде половинчасте рішення, – прогнозує політолог Олексій Якубін і при цьому зазначає, що скасування депутатської недоторканності не поліпшить роботу депутатського корпусу. Як приклад наводить той факт, що свого часу депутати місцевих рад мали з недоторканністю.
– У нульових недоторканність з них зняли, але чи стали вони працювати ефективніше? Ні. Але вони стали більш залежними від виконавчої влади, – каже експерт. – Реалії такі, що зараз влада зосереджується в одних руках. І де гарантія, що ця влада не захоче завести «папку» на кожного депутата і за необхідності смикати його за ниточки?
Відкритим залишається питання, яким процедурним шляхом підуть народні депутати, скасовуючи недоторканність. На сьогодні в парламенті лежить відповідний законопроєкт, який пройшов перше читання і має позитивний висновок Конституційного суду.
– Швидше за все, проєкт попередників «Слуги народу» не захочуть розглядати і подадуть свій варіант документа. А це означає, що доведеться пройти знову всі процедури – перше читання, висновок КС, друге читання в 300 голосів. Раніше весни чи навіть літа 2020 року не зможуть проголосувати, – вважає Олексій Якубін.
Імпічмент президенту
– Закон про імпічмент буде одним із перших на порядку денному, – обіцяв президент Зеленський. Його підтримував і глава партії «Слуга народу» Дмитро Разумков. Передбачається, що такий законопроєкт повинен обрізати крила вседозволеності й безвідповідальності чинному президенту. Експерти ж кажуть – команда ЗЕ лише піариться на цій темі. Адже якби Володимир Олександрович хотів узаконити імпічмент, то вже давно підписав би закон про тимчасові і спеціальні слідчі комісії, за який ще на початку червня проголосували народні депутати. У документі досить чітко і ясно прописано процедуру відсторонення глави держави від посади.
– Закон про тимчасові слідчі комісії – це вже конкретний механізм відсторонення президента від влади. Тому Зеленський і не хоче його підписувати, тому що він знімає останню перешкоду на шляху до усунення президента. Тобто у нового гаранта діє те саме почуття самозбереження, що і у всіх його попередників, які всіляко перешкоджали прийняттю такого закону, – каже політтехнолог Віталій Бала.
Не скасувати недоторканність нові нардепи вже не можуть, оскільки дуже «підігріли» народ цим питанням, та скасовувати – не дуже хочуть
Президент наполягає на своєму проєкті закону, який, за словами експертів, на практиці нереально виконати. Чого тільки варта норма про те, що за відставку президента повинні проголосувати три чверті народних депутатів.
– Президент Зеленський буде мати повну підтримку нового парламенту, у нього 254 «штики», тому навіть у разі прийняття закону про імпічмент він не стане його першою жертвою, – переконаний політолог Володимир Фесенко.
Політологи припускають сценарій, що команда ЗЕ, заручившись підтримкою «Батьківщини» і низки мажоритарників, візьме курс на зміну Конституції для переходу України до парламентської республіки. Такі ідеї давно витають у кулуарах влади.
– Якщо Україна стає парламентською республікою, то функції президента істотно ослабнуть. Глава держави відійде в сторону при прийнятті важливих рішень. І тоді процедура імпічменту стане абсолютно неактуальною, – вважає політолог Олексій Якубін.
Незаконне збагачення
Серед першочергових законопроєктів є і пакет антикорупційних ініціатив. Йдеться про законопроєкт про незаконне збагачення і громадянської конфіскації неврахованих активів.
– Ці законопроєкти буде внесено як першочергові. Ми обов’язково за них проголосуємо, – сказала новообрана народна депутатка від «Слуги народу» Ірина Верещук.
Законопроєкт про незаконне збагачення президент Зеленський подав до Верховної Ради ще 17 липня. Документом передбачається покарання чиновника позбавленням волі від 5 до 10 років, який має майно, вартість якого на 12 тис. неоподатковуваних мінімумів (204 тис. грн) перевищує підтверджений дохід. Також ця законодавча ініціатива передбачає можливість застосування її норм заднім числом: скласти позов антикорупційні органи можуть стосовно чиновників, різниця між доходами і вартістю придбаних активів в останні три роки (до вступу закону в силу) яких перевищує 500 прожиткових мінімумів (1 млн 51 тис. грн).
Також документом передбачено громадянська конфіскація. На практиці вона буде виглядати так: якщо чиновник «накрав» понад 500 прожиткових мінімумів, то «надлишок» без суду відразу ж конфіскують на користь держави.
– Сподіваюся, буде новий варіант закону про незаконне збагачення. У поданому законопроекті чимало норм, конституційність і законність яких викликає сумніви. Що стосується цивільної конфіскації, то європейські конвенції забороняють конфіскацію чи арешт без рішення суду, – каже адвокат Іван Ліберман. Експерти відзначають, що потенційні «корупціонери» будуть хапатися за будь-які прогалини в цьому законопроєкті, щоб скасувати його через Конституційний суд, або завалять скаргами ЄСПЛ. Дуже високий ризик, що в політичному запалі та гонитві за легким піаром знівелюється основна суть законопроєкту.
Степан КРАЙНЯК
