У Калуші всього один тренер навчає дітей баскетболу. У місті діє єдина секція, де можна займатися цим видом спорту. Проте, баскетболістам доводиться боротися не лише за спортивний результат, а і за приміщення. У школи їх пускають неохоче.
Про це йшлося під час звіту спортивних громадських організацій міста, яким з бюджету цьогоріч виділяли фінансування. Тренер Людмила Семанишина повідомила, що з 65 тисяч гривень, які були передбачені як фінансування для їхньої організації, реально виділено було трохи більше 16-ти тисяч, пишуть “Вікна”.
Як і спортсменам інших видів, баскетболістам допомагають батьки. Проте, наразі від участі у деяких турнірах через фінансові перепони калушанам доводиться відмовлятися. Втім, це не головна біда тренера юних баскетболістів. Наразі є серйозна проблема з приміщенням для тренування.
Людмили Семанишина каже:
“Зараз у мене тренується три групи хлопців по десять у кожній. З дівчатами працюю окремо. За кошти, які нам виділила міська рада ми з’їздили на змагання та купили кілька добрих м’ячів. Але у нас зараз немає своєї бази. Керівництво шкіл не завжди хоче нас пускати. Я вже 32 роки працюю тренером і багато років ми займалися у спортзалі десятої школи. Зараз нас туди не пускають, хоча у мене хороші виховані діти. Ми навіть прибирали зал після себе…”
Для занять баскетболом підходять не всі шкільні спортзали, тому вибір у баскетболістів невеликий. Втім, зрозуміти можна і директорів навчальних закладів, які, залишаючи школи відчиненими до пізнього вечора, ризикують, як мінімум, шкільним майном. Тож, депутатська комісія пообіцяла подумати, як можна вирішити цю проблему. Серед варіантів — манеж біля ЗОШ №1. Але там, як з’ясувалося, баскетбольні щити наразі відсутні взагалі.
Голова бюджетної комісії Юрій Тимків запропонував “прилаштувати” баскетболістів в одну зі шкіл, де спортзали мають окремі входи:
“Якщо спортзал має окремий вхід, то школу загалом можна закривати. Треба тоді поставити лише відповідне загородження між корпусом школи і спортзалом і, можливо, додатковий блок сигналізації. Таким чином, мінімально затративши коштів, ми зможемо реально допомогти цьому спорту. Тренер уже сам тоді відповідатиме за своїх вихованців і за шкоду, яку вони можуть заподіяти”.
Додамо, що Людмила Семанишина є першим тренером “зіркової” підопічної Оксани Моллової, яка цьогоріч стала бронзовою призеркою чемпіонату світу 3х3. Оксана і досі дослухається порад свого тренера з Калуша, з яким вперше зустрілася ще у третьому класі. У 16 років Оксана попала у кадетську збірну України. І відтоді пройшла усі юнацькі збірні. Вона була капітаном молодіжної збірної. В Італії дівчата посіли 5-те місце. То був найкращий результат з усіх ігрових видів спорту в Україні. Ще через деякий час Оксана стала членом національної збірної. Наразі калушанка у Польщі. Вона втретє підписала контракт з клубом Siedlce з Варшави. Тренує їїТеодор Моллов — батько її чоловіка і тренер національної збірної Польщі.
