На Прикарпатті, у місті Верховина відкрили Музей гуцульської магії. Тож тепер усі охочі можуть дізнатись про уміння карпатських мольфарів і знахарів розігнати хмари, припинити дощ чи, до прикладу, вилікувати рак настоянкою з гадюки.
Про це йдеться у сюжеті журналіста «Огляду дня» Галини Моісеєвої.
У Верховині, в невеликій дерев’яній хатині, зібрано чимало атрибутів карпатських знахарів, а також лікувальні трави та настої, якими вони оздоровлювали людей. Почесне місце в експозиції займає стіл із речами останнього карпатського мольфара Михайла Нечая із села Верхній Ясенів.
«Тут є і осиковий хрест, і громовий чепелик, якими Нечай розганяв хмари. Він був ще й хмарником – вмів зупиняти грозу і дощ такими предметами», – розповідає екскурсовод музею Галина Михайлюк.
Знахарі знали, де і коли потрібно збирати цілющі трави та корені. Колись саме настої з них були основними ліками. Однак відвідувачі музею впевнені, що такі препарати потрібно використовувати і тепер.
«Якщо ліки не допомагають, а людина в це все вірить, я впевнена, що таке має допомогти», – вважає туристка зі Львова Тетяна.
Музей також розповідає і про так званих «гадєрів» – людей, які вміли розмовляти зі зміями і примовляти від їхнього укусу. А ще за допомогою спиртової настоянки із карпатської гадюки лікували від раку.
«Деякі люди вміють їх ловити, вміють настоювати, знають спеціальні пропорції. Вважається, що зміїна отрута вбиває ракові клітини і цим самим рятує від страшної хвороби», – зазначає Галина Михайлюк.
Зараз у Карпатах залишилося небагато знахарів. Та й самі вони себе не рекламують. Тож у музеї намагаються зберегти відомості про таких людей, аби розказувати про їхні унікальні можливості.