Село Хоксе в Непалі відоме як «долина нирок». Тут майже кожен місцевий житель продав свою нирку, щоби розплатитися з боргами. Мисливці за нирками відвідують цей район багато років. Вони переконують людей попрощатися зі своїм органом, хоч це й незаконно.
Упродовж багатьох років бідність змушувала непальців продавати свої нирки за копійки. Нині ж назріває нова криза: у дедалі більшої кількості жителів країни через спеку починають відмовляти нирки.
31-річний Суман — один із тих, хто погодився на вмовляння. Тож він продав свою нирку за кордоном лише за 3700 доларів США.
«У мене були дуже великі борги, і я думав про самогубство. Я не мав вибору. Я поговорив із другом, і він відвіз мене до Індії», – розповідає житель непальського села.
Його знайомі теж продали свої нирки. Кажуть, що для цього агенти зробили їм підроблені посвідчення особи.
«Мою нирку віддали жінці, яка видавала себе за мою сестру. Думаю, лікар в Індії знав, що я її продав. Неможливо підрахувати, скільки людей усюди продали свої нирки: у цьому селі, у тому селі…», – каже житель непальського села.
Останнім часом люди вже не так охоче продають свої органи. Але тепер виникла інша криза, яка теж пов’язана з нирками.
Щороку сотні тисяч непальців їдуть на роботу до країн Перської затоки. Й у багатьох із них виникає ниркова недостатність. Лікарі припускають, що причина — у спеці та значному зневодненні через погані умови праці.
Джит пропрацював у Саудівській Аравії три роки. Зараз 29-річний чоловік проводить на діалізі по 12 годин на тиждень.
«Я мусив працювати під час великої спеки, що сягала 50 градусів. Ми не мали часу ні пообідати, ні сходити в туалет, ні попити води. Я перегрівся. Раптом я відчув, що ноги пітніють, і я не міг ходити. Потім мені сказали, що в мене відмовила нирка», – пояснює непальський робітник.
Лікар цього центру трансплантації каже, що раніше робив пересадки лише людям похилого віку Тепер надходить дедалі більше молоді.
«Близько третини наших пацієнтів — це трудові мігранти, які приїхали з-за кордону. Вони їдуть здоровими молодими людьми, які придатні для роботи за кордоном. А коли повертаються, то приходять з нирками, що повністю відмовили», – наголошує Пукар Чандра, лікар.
Деякі країни Перської затоки, такі як Катар, зменшили кількість годин, протягом яких люди можуть працювати на сонці. Однак деякі дослідження показали, що навіть цей час може виявитися згубним для здоров’я.
