Пані Лариса, в’яже шкарпетки шпицями ще з юних років. Нині майстерно та швидко переходить від однієї петельки до іншої, з метою зігріти не лише тіло, а й душу бійцям, які нині далеко від рідного дому, воюють з російським окупантом на фронті .
Родом жінка із Запоріжжя. Через посилення ракетних обстрілів до Івано-Франківська вимушено переїхала восени. Відтоді й почала в’язати теплі, шерстяні шкарпетки для збройних сил України.
Шкарпетки для українських захисників жінка в’яже буквально щодня. Каже за тиждень виготовляє 3-4 пари і в процесі завжди думає про українських воїнів.
Приготувати їсти, вигуляти собаку і одразу в’язати. Саме таким є звичний робочий день для майстрині. Адже, зазначає жінка, намагається ввесь свій вільний час приділяти виготовленню шкарпеток.
Нині пані Лариса проживає в Івано-Франківську разом із чоловіком та дочкою. Які також ввесь свій вільний час приділяють волонтерству, а саме плетуть для бійців маскувальні сітки.
І тут на своєму волонтерському фронті, кажуть жінки, стоятимуть поки триватиме війна і нашим захисникам буде потрібна допомога у боротьбі з московським окупантом.