Великдень – це одне з найважливіших християнських свят, яке символізує воскресіння Ісуса Христа. Це день радості, оновлення, надії та віри у перемогу добра над злом, життя над смертю.
Історичне та духовне значення Великодня
Святкування Великодня в Україні бере свій початок із прийняттям християнства наприкінці першого тисячоліття. Це свято має глибоке релігійне значення, адже його основою є історія про Воскресіння Ісуса Христа.
Згідно з Євангельським описом, у перші ранкові години після розп’яття Ісуса сталося диво – Христос воскрес. Ця подія супроводжувалася великим землетрусом, а ангел Господній відсунув камінь, що закривав вхід до Гробу. На світанку жінки-мироносиці, серед яких Марія Магдалина, Марія – мати Якова та Соломія, прийшли до гробниці з ароматичними маслами, щоб здійснити обряд помазання тіла. Проте замість запечатаного входу вони побачили відкритий гріб і ангела, який сповістив їм радісну новину – Христос Воскрес. Ця подія стала символом перемоги життя над смертю і є головним духовним змістом Великодня.
Святкування Великодня в Україні зберегло багато стародавніх традицій, які передаються від покоління до покоління, надаючи цьому дню особливу атмосферу та духовне значення.
В очікуванні Світлого Воскресіння: традиції Страсних днів
Страсний четвер має особливе значення в християнській традиції, адже саме в цей день Ісус Христос зібрав своїх учнів на Таємну Вечерю, розділивши з ними трапезу. Його також називають Чистим четвергом, оскільки цього дня православні християни прагнуть очиститися духовно та тілесно, зокрема через причастя. Увечері у храмах читають дванадцять уривків із Євангелія, які розповідають про страждання Ісуса перед розп’яттям.
За словами жительки села Космач Іванни:« У цей день, зранку діти ходять по домівках інших жителів по солодощі але тільки до другої години дня, така традиція називається «ходять вогники». Також в цей день господині неодмінно повинні спекти паску».
Страсна п’ятниця – день скорботи та глибокого смутку, адже саме тоді відбулося розп’яття Христа. Одним із важливих обрядів цього дня є винесення плащаниці – полотна, на якому зображений Христос у гробі.
Вважається, що у Страсну п’ятницю слід утриматися від їжі, як знак жалоби. Плащаницю урочисто обносять навколо храму, що символізує шлях Христа до смерті та його самопожертву за людство.
Великодній кошик: символіка кожного елемента
У суботу люди завершували усі приготування до свята та складали кошик для посвячення. Великодній кошик – це не просто набір продуктів, а глибоко символічний атрибут свята, який несе в собі духовний і традиційний зміст. Кожен елемент кошика має своє особливе значення, а його освячення в церкві – важлива частина святкування.
- Головним продуктом у кошику є Паска. Адже це хліб, що символізує Христа та його Воскресіння.
- Яйця (крашанки, писанки) – знак життя, відродження та перемоги добра над злом. Крашанки фарбують у різні кольори, а писанки розписують візерунками, які несуть особливе значення.
- Ковбаса та м’ясні вироби – символ достатку та родинного благополуччя. У кошик кладуть домашню ковбасу, шинку чи сало, що символізує достаток.
- Сир і масло – символ чистоти, ніжності та Божої милості.
- Сіль – символ життєвої мудрості та захисту від негараздів. Її кладуть у невелику посудину, щоб освятити на Великдень.
- Хрін – символ сили духу та здоров’я. Його додають до кошика як знак життєвої стійкості.
Великодня неділя – це головний день святкування Великодня, коли християни урочисто відзначають воскресіння Ісуса Христа. Це день радості, духовного оновлення та єднання родин. З самого ранку люди йдуть до церкви на святкове богослужіння, а після нього освячують великодні кошики. Після служби родини збираються за святковим столом, де вітають одне одного традиційним привітанням: “Христос Воскрес!” – “Воістину Воскрес!”
«Вранці коли повернулися із Богослужіння, потрібно взяти освячену писанку одну чи дві та покласти у воду. Туди ж додаємо кілька монет і всі члени родини повинні вмитися у цій воді. Після цього сідаємо за стіл та коштуємо освячену їжу», – розповідає Іванна.
Ділиться традиціями також Іван, житель міста Надвірна: «Після Богослужіння голова сім’ї бере освячену паску та тричі доторкається до чола кожного члена родини із такими словами: «Аби ти був такий славний як ця пасочка». Підготувавши все до частування, спершу беруть зубчик освяченого часнику та ставлять знак хресту на частинах свого тіла, а саме долоні, за вухами, шия, на грудях та на чолі».
Великдень – це не просто свято, а момент глибокого єднання із родиною, духовного очищення та сподівання на краще.
Авторка: Інна Кудлейчук, студентка 4 курсу спеціальності «Журналістика» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Головне зображення: https://radioclub.ua/upload/editor/00/2025/3c/bf/6800cd79e51e3_osnovnoe-pasha.jpg
