14 лютого у світі відзначають Міжнародний день книгодарування — свято, що заохочує людей ділитися книжками та любов’ю до читання. У цифрову епоху літературні тренди все частіше формуються під впливом соціальних мереж. Однією з найвпливовіших спільнот, які визначають, які книги стануть бестселерами, є Букток. Завдяки вірусним відео та емоційним оглядам тут народжуються нові літературні тренди, книги отримують друге життя, а молодь відкриває для себе авторів, про яких раніше навіть не чула.
Що таке Букток?
Яскраві заголовки, динамічні відео, захопливі історії та емоційні рецензії — саме так можна описати Букток, книжкову спільноту у TikTok, яка активно розвивається і в Україні. За роки свого існування це угрупування перетворилося на одну з головних рушійних сил у літературному світі. Якщо раніше популярність книжок визначалася діяльністю видавництв та авторів, то сьогодні тренди формують самі читачі.
Хоча книжковий контент у TikTok існував і раніше, справжній вибух популярності стався у 2019 році, коли блогерка Кейт Джейкобс почала публікувати відео з обговоренням улюблених книг.
«Я завжди мріяла ділитися враженнями про улюблені книги та захоплюватися талановитими авторами щодня», — розповідає Кейт.
Згодом її блог став джерелом натхнення для багатьох користувачів, які теж почали знімати контент про літературу.
Додаткового поштовху розвитку Буктоку надала пандемія COVID-19. У період ізоляції люди шукали нові способи розваг і спілкування, а книги стали своєрідною втечею від реальності. Багато хто не лише почав читати більше, а й завів власний книжковий блог. Завдяки цьому хештег #BookTok швидко став вірусним, а кількість користувачів, зацікавлених у літературному контенті, зростала рекордними темпами.
Літературознавиця Ірина Фотуйма зазначає: «Букток змінив вектори читацьких зацікавлень, оскільки нав’язав сучасним читачам методику кліпового мислення. Здебільшого популяризуються яскраві й мистецьки довершені видання, навіть якщо їхній зміст, чесно кажучи, залишає бажати кращого. У той час справді вартісні книжки можуть залишатися поза увагою, адже їхній вигляд не відповідає трендам соцмереж».
Головні переваги Буктоку
Сучасне покоління звикло сприймати інформацію через візуальні образи, і Букток використовує цей тренд на повну. На відміну від традиційних платформ для огляду книг, він зробив рекомендації більш динамічними, емоційними та доступними.
- По-перше, Букток акцентує увагу на емоціях. Заплакане обличчя чи захоплений вигук передає враження від книги набагато краще, ніж традиційний текстовий відгук.
- По-друге, контент тут швидкий і доступний. 30-секундне відео з ефектною нарізкою здатне зацікавити книгою більше, ніж довга рецензія.
- По-третє, Букток створює відчуття реальності. Щирі, необроблені реакції блогерів сприймаються значно довірливіше, ніж формальні огляди критиків. Це робить обговорення книжок живим та інтерактивним, а також допомагає залучити до читання ширшу аудиторію.
Разом із тим короткі емоційні відгуки викликають дискусії серед літературознавців.
Ірина Фотуйма пояснює: «Передовсім рецензія — це розлога, глибокодумна та критично осмислена реакція на літературний текст, підкріплена цитатами й літературознавчими теоріями. Короткий відгук — більш суб’єктивний і спонтанний формат. Однак я вважаю, що і рецензія, і короткий відгук мають своє місце у сучасному книжковому світі, адже вони стимулюють культуру читання».
Специфіка Буктоку
Букток – це не просто платформа для обговорення книжок, а спільнота, яка живе за власними неписаними правилами. Попередження про спойлери тут вважається обов’язковим — кожен, хто ділиться оглядом або реакцією на книгу, має зазначати, якщо у відео містяться сюжетні розкриття. Так само важливо використовувати тригерні або контентні попередження, щоб глядачі могли підготуватися до потенційно чутливих тем, зокрема насильства, втрати чи психологічних травм.
Взаємодія між користувачами відіграє ключову роль. Відповіді на коментарі, участь у читацьких челенджах, обговорення книжкових теорій — усе це створює відчуття залученості та підтримує активність спільноти. Саме тому Букток – це не просто місце для оглядів, а справжній інтерактивний книжковий клуб, де кожен може поділитися своїми емоціями та знайти однодумців. У кінці – кінців, Букток пропонує надзвичайно точні рекомендації. Якщо ви шукаєте книги, що розіб’ють вам серце, достатньо просто знайти відповідний хештег.
Вікова аудиторія Буктоку
Популярність Буктоку пояснюється тим, що він охоплює широку вікову аудиторію. Основними його користувачами є підлітки та молодь віком від 13 до 30 років, тобто покоління Z та молодші представники мілленіалів. Саме вони активно створюють і споживають контент, обираючи швидкий та емоційний спосіб обговорення книжок.
Водночас Букток приваблює і старших читачів, особливо тих, хто цікавиться популярними жанрами, такими як романтика, фентезі та YA (young adult). Деякі відео, зокрема рекомендації класичної та нон-фікшн літератури, привертають увагу навіть аудиторії 30+. Таким чином, Букток стає унікальним майданчиком, де поєднуються різні покоління читачів.
Літературознавиця Ірина Фотуйма зауважує: «Сучасна молодь більшою мірою цікавиться модерними інноваційними технологіями, аніж книгами, однак це не є повністю негативним явищем, оскільки соціальні мережі можуть активно пропагувати мистецтво естетичного читання. Таким доволі чудовим прикладом є бук-токи, які на теперішньому етапі набувають стрімкої популярності. Як на мене, це явище володіє бінарним ефектом: з одного боку активізує читацький інтерес, повертає моду на книжки, стимулює бажання придбати певне видання; з іншого – відсутній фільтраційний фактор і поміж різноманітною книжковою продукцією часто губиться якість, цінність, тематична важливість та ідейна наповненість».
Букток і видавнича індустрія
Зараз Букток перетворився на потужну силу у видавничій індустрії. Цей феномен став справжнім каталізатором другої хвилі популярності для багатьох авторів, чиї книги раніше не отримували широкого визнання або поступово зникали з полиць. Яскравим прикладом цього є «Пісня Ахілла» американської письменниці Медлін Міллер. Хоча роман, який переосмислює грецький міф про Ахілла і Патрокла, ще у 2012 році отримав престижну Orange Prize for Fiction, його продажі залишалися помірними.
Все змінилося у серпні 2020 року після відео користувачки TikTok, де вона включила «Пісню Ахілла» у добірку «Книжки, які змусять вас ридати». Відео стало вірусним, набравши понад 6 мільйонів переглядів, а вже наступного дня видавці помітили стрімке зростання продажів. Роман почав продаватися зі швидкістю 10 тисяч примірників на тиждень — у дев’ять разів більше, ніж у його найкращі роки після публікації. У квітні 2021 року «Пісня Ахілла» очолила список бестселерів New York Times, що стало несподіваним, але закономірним результатом впливу Буктоку.
Авторка Медлін Міллер була вражена таким відродженням своєї книги, зізнавшись у Twitter, що ніколи не могла уявити, що її історія знайде відгук у настільки великої кількості читачів через стільки років після публікації. Видавці теж не відразу зрозуміли, що стало причиною такого сплеску популярності, аж доки не виявили першопричину. Це ще раз підтвердило, що TikTok має величезну силу не лише у формуванні трендів, а й у створенні бестселерів, серед книг. Видавці та автори все частіше розглядають його як потужний маркетинговий інструмент.
Український Букток
В Україні Букток також активно розвивається, перетворюючись на потужний інструмент популяризації, як зарубіжної, так і вітчизняної літератури. Українські буктокери привертають увагу до сучасних авторів, зокрема Сергія Жадана, Оксани Забужко, Ілларіона Павлюка, Андрія Сем’янкіна, а також популяризують класиків, таких як Валер’ян Підмогильний, Іван Багряний і тд. Великим поштовхом для розвитку українського сегменту став перехід багатьох блогерів на україномовний контент після початку повномасштабного вторгнення Росії. Багато з них почали активно просувати українську літературу та відмовлятися від російських книжок.
Букток давно перестав бути просто спільнотою за інтересами у розважальному додатку ТікТок. Він перетворився на своєрідний сучасний книжковий клуб, а можливо, навіть на окрему культурну течію, що впливає на літературний ринок і читацькі тренди.
А також про сучасні тенденції читання на телеканалі «РАІ» розповіла Ірина Фотуйма, завідуюча краєзнавчим відділом обласної бібліотеки ім. Івана Франка.
Авторка матеріалу: студентка 4 курсу, факультету «Журналістика», Львівського національного університету імені Івана Франка, Іванна Яворська.
