Усі розуміють, що ми опинились в ситуації, яку складно було передбачити настільки натуралістично, аби все врегулювати заздалегідь законами. Але ж для того і є парламент, щоб динамічно реагувати на нові виклики й терміново створювати нові норми на потребу суспільства.
Одним із багатьох неврегульованих законом питань, є статус добровольців.
Люди, які за покликом серця, не очікуючи на призов, добровільно вирушили боронити кордони держави, насправді є поза законом. Якщо бути точнішим, то вони своїм існуванням порушують закон, а саме Кримінальний кодекс – адже в нас заборонено створення воєнізованих та озброєних формувань, не передбачених законом.
Друга серйозна проблема – це носіння та використання добровольцями без відповідного дозволу вогнепальної, вибухової та іншої зброї. Що також є порушенням норм Кримінального кодексу.
Внаслідок того що в добровольців відсутній легалізований статус, під великим питання залишається можливість визнання їх учасниками бойових дій. Відповідно, не буде підстав для надання соціальної допомоги родинам у разі загибелі добровольця або йому самому в разі отримання поранень чи каліцтва.
Не хочеться говорити, що комусь відсутність легального статусу добровольців є вигідною. Скоріше, це елементарна байдужість.
Але, з іншого боку, такою прогалиною сьогодні активно користуються працівники правоохоронних органів, притягаючи до відповідальності добровольців на формально законних підставах. Ми з вами вже стали свідками гучного конфлікту на цьому ґрунті між МВС та Правим сектором.
Нема чого приховувати, ви всі це добре знаєте, що сьогодні в місцях бойових дій вимушені воювати разом колишні запеклі опоненти Майдану – працівники МВС та активісти-революціонери. Правова незахищеність добровольців-патріотів дає підстави для помсти.
Є ще й друга сторона цієї медалі.
Окрім можливих проблем із законом для самих бійців, маємо потенційно непередбачуване використання таких загонів у майбутньому.
Не секрет, що частина таких загонів фінансується олігархами. Честь їм і хвала за це. Але в тому, що ці загони підпорядковуються олігархам, одночасно з неоціненною користю для держави, є й небезпека. Адже ніхто не знає, як будуть розвиватись нинішні події та, відповідно, ніхто не може прогнозувати, які інтереси в того чи іншого олігарха будуть напередодні або після виборів до парламенту.
Олігархи на вірність Україні не присягали.
Таким чином, потрібно терміново легалізувати добровольців, визнати їх учасниками АТО – насправді, бойових дій, – вони мають право так само, як і мобілізовані вояки отримувати допомогу від держави, насамперед військову.
Влада повинна віддячити добровольцям за відвагу та не робити штучно цих людей правопорушниками. Якщо вже трапилась така колізія, її слід невідкладно виправляти.
