Мазепи, Гаркуші, Мельничука… Кожен івано-франківець, котрий бодай хоч трохи цікавиться суспільним життям міста, одразу зрозуміє, що йдеться не про відомих людей, на честь котрих названі вулиці обласного центру.
Це кілька тих адрес, котрі стали «популярними» через скандальні історії з незрозумілими або незаконними, як вважає франківська громада, забудовами.
«Версії» завжди активно інформували читачів про розвиток подій, пов’язаних з будівельними конфліктами. Але, як казав Козьма Прутков, треба дивитися «в корінь», тобто шукати причин того, що відбувається. І бажано – шляхів вирішення проблем. З цими питаннями ми пішли до установи, яка мала би простежити за дотриманням порядку у процесах забудови міста – до Управління державної архітектурно-будівельноїінспекції в Івано-Франківській області. Наш співрозмовник – заступник начальника управління Володимир Кобилянський.
Відомо, що Державна інспекція архбудконтролю нещодавно пройшла процес ліквідації та було створено структуру з новою назвою. Скажіть, будь ласка, щось по суті змінилося? Які основні функції має виконувати ця установа?
Так, у лютому цього року було завершено всі процедурні питання щодо ліквідації обласної інспекції держархбудконтролю як юридичної особи. Це відбулося по всій Україні. А натомість з листопада 2014 року вже створено департаментиу великих містах, таких, як, наприклад, Київ, Запоріжжя, Львів та інших, а в менших, до яких віднесено й Івано-Франківськ, створені управління– як структурні підрозділи Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ДАБІ). Основні функції Держархбудінспекції при цьому залишилися ті, що й були. Це контроль за забудовою, яку здійснюють фізичні та юридичні особи; розгляд заяв, скарг, звернень, інформаційних запитів тощо; виконання доручень вищестоящих організацій – ДАБІ України таМінрегіонбуду.
При цьому варто відзначити, що виконання доручень за важливістю стоїть на першому місці, коли вони поступають по скаргах, отриманих у Києві за «гарячою лінією». Адже порушення мають бути усунуті, а винуваті покарані – штрафами. Якщо ця робота буде успішною, тодержава матиме відповідні надходження до бюджету.
Як складається ситуація із забезпечення необхідними фахівцями діяльності управління архітектурно-будівельного контролю? За процесом забудови стежать тільки юристи, щоб не було порушень закону, чи фахівці контролюють цей процес з точки зору естетичної відповідності?
На жаль, на сьогодні штат нашого Івано-Франківського управління не укомплектований. Через низьку заробітну плату у нас звільнилися всі юристи. Робота ця складна, доводиться вести серйозні судові справи щодо конфліктних забудов. І ніхто з юристів не стане працювати за 1200 гривень. Вони пішли по приватних юридичних конторах, де отримують значно більше.
Яким же чином без юридичної підтримки можна здійснювати інспекційну діяльність щодо забудови?
Створений юридичний департамент в ДАБІ України в Києві, де нас консультують. Але це проблеми не вирішує, адже на місцях все одно потрібні відповідні фахівці. У нас зараз є приблизно 160 судових проваджень. Наші інтереси хтось повинен представляти в суді, бути присутнім на засіданнях. Направляємо інспекторів, котрі за фахом є не юристами, а інженерами-будівельниками. При цьому відриваємо їх від основної роботи по інспектуванню. До речі, інспекторів нам також не вистачає. Багато пішли на пенсію, звільнилися з різних причин. Ті, що на сьогодні працюють – всі досвідчені фахівці, мають по 10 і більше років стажу. Але один інспектор у нас може бути на 3-4 райони області. Службового транспорту немає, пересуваються вони маршрутками, а це додаткові витрати часу. Про яку оперативність реагування, про яку якість контролю за таких умов може йти мова? Питання по кадрах ми піднімаємо вже понад 5 місяців, фактично від створення управління з 1 листопада минулого року, але юриста нам так і не дають…
Було б доцільно, щоб інспектори з держархбудконтролю були при органах місцевого самоврядування, тобто безпосередньо на місцях. З обласного управління можна було вести керівництво навіть у телефонному режимі, а на місці інспектор одразу би здійснював контроль. У такій ситуації кожен день може відігравати вирішальну роль. За день багато можна збудувати. А то надійде сигнал, і поки інспектор потрапить на місце – там за тиждень-два не те, що фундамент закладуть, а вже стіни виведуть і дах накриють. В такому випадку боротися з незаконною забудовою вже набагато складніше, якщо не сказати взагалі нереально…
Але потрібно. Як інспекція діє в таких ситуаціях?
Так, на жаль, далеко не всі забудовники є законослухняними, котрі своєчасно подають документи, отримують необхідні дозволи й здійснюють свою діяльність за законом. Хто хоче обійти закон, той так і робить: отримав землю за рішенням міськради і швиденько починає будувати. А потім що робити? Мали би зносити незаконні забудови, але за весь час моєї роботи не пам’ятаю жодного випадку. Ще якийсь незаконно поставлений гараж можна змусити розібрати, а житлове будівництво… А саме багатоквартирні будинки бувають найбільш проблемними. Тоді подаємо на суд, котрий потім тягнеться роками.
І яке рішення може бути прийняте судом?
Переважно за час, коли триває судове провадження, не тільки завершується будівництво, а й будинок вже заселяють люди. Зрозуміло, ніхто не буде виганяти їх з житла. Мали би забудовники сплачувати штрафи за порушення, але суд … приймає рішення про узаконення прав власності. Або навіть якщо приймається рішення по знесенню, то документи передають до виконавчої служби, яка, в свою чергу, різними актами відкладає, заперечує, нас навіть і не повідомляють про це. І в результаті все залишається так, як є.
Але ж інспекція – це державний контролюючий орган… Ви ж маєте право контролювати цей процес до повного завершення?
Маю відзначити, що по суті від серпня 2014 року ми майже позбавлені права здійснювати перевірки. Статтею 31 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» з серпня по грудень 2014 року існує заборона перевірок юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, точніше їх можна здійснювати лише за дозволом Кабінету Міністрів або за заявою самого суб’єкту. Сам суб’єкт ніколи не подасть таку заяву, коли знає, що там будуть штрафи.
А у січні цю заборону подовжили до червня включно. Ось і виходить, що ми практично паралізовані в плані здійснення перевірок. І по всіх тих болючих об’єктах, по яких надходили колективні скарги в Івано-Франківську, ми не можемо й досі здійснити перевірки. Існує ймовірність, що заборона ця буде продовжена й далі, принаймні до осені поточного року.
А ви зверталися за дозволами на перевірки?
За цей час нам дали тільки один дозвіл. У ситуації коли було відкрито кримінальну справу, наш київський керівник дав дозвіл – така можливість передбачена законом.
А що восени? Очікуються зміни в зв’язку з місцевими виборами?
Ніби йдеться про реорганізацію, за якої інспектори все ж будуть при органах місцевого самоврядування. За умови, якщо цей орган матиме можливість такого інспектора утримувати, тобто забезпечити фінансово його діяльність. Якщо ж не зможе утримувати, то в тих районах контроль здійснюватимуть інспектори з обласного центру. Чи це буде при обласній раді, чи при адміністрації, поки що невідомо. Але ймовірно будуть якісь законодавчі зміни.
Але із незаконними забудовами потрібно боротися вже зараз, не чекаючи виборів восени. Наприклад, по Івано-Франківську як вирішуватимуться проблемні питання?
Вирішується доля Генплану, йдуть слухання, вирішується питання про зонування міста та подальші плани забудови. Є багато проблемних моментів – і по тих об’єктах, які вже стали конфліктними, зокрема, по міському озеру. Ми працюємо у тісному контакті з управлінням архітектури, адже вони дають вихідні дані. Можливо, якби був нормальний Генплан, то не було б і тих конфліктів, які ми маємо по забудовах. Тому що землю виділяють місцеві депутати. Забудовник має проект, має наміри будувати, отримує землю і нас повідомляють лише декларативно. Ми зупинити цей процес вже не можемо. Просто реєструється декларація, навіть і не нашою установою, автоматично заносити до загального реєстру. І процес пішов… А виникає незадоволення громадян, мешканців сусідніх будинків та інші нервозні моменти, мовляв, ніхто не знав про той об’єкт, ніде не опубліковувалося, не було обговорення з громадськістю, вирішувалося все так би мовити кулуарно…
Яким чином все ж уникнути таких конфліктів через незаконні забудови?
В першу чергу необхідна прозорість процесу забудови. Місцеві органи влади мають створювати комісії, до яких входили би представники громадськості. Навіть не ЄРЦ, бо нерідко виходить, що покликаний захищати інтереси мешканців, центр викликає незадоволення. До комісій потрібно включати мешканців сусідніх будинків. Давати оголошення через ЗМІ. Зрозуміло, що люди переважно не хочуть, щоб під вікнами йшла будова, краще, щоб розбили парк чи сквер. Але якщо аргументовано і законно показати, що планується будувати, то і люди це зрозуміють.
З 2011 року діє Закон України «Про регулювання містобудівельної діяльності». Він є демократичним, і це позитивно. Але до нього був закон «Про планування та забудову», який тепер ліквідований, за котрим інспекції держархбудконтролю мали право бачити документи, контролювати відповідність забудови закону до її початку. Тепер же нас тільки інформують, декларативно ставлять до відома. Навіть у прокуратурі дуже дивуються, як це так стається, що інспекція не може контролювати процес забудови. Але так сьогодні воно є за діючим законодавством.
Сподіватимемося, що з наступною реорганізацією, зі змінами у законодавстві та прийняттям Генплану все зміниться на краще, скарг від мешканців поменшає, і будівництво у наших містах і селах здійснюватиметься лише у відповідності до закону.
Інтерв’ю вела Лариса Світлярська
