З 1 січня 2016 року фізособи-підприємці та ті, хто провадять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ за ставкою 22%. Це передбачено Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».Отже, базу нарахування ЄСВ, платники визначають так:
– фізособи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (крім пенсіонерів за віком та інвалідів, які отримують пенсію чи соціальну допомогу) самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (34 450 грн) і не менше за розмір мінімального страхового внеску (з 1 січня 2016 року – 303,16 грн (1378 грн х 22%);
– фізичні особи – підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ тільки за місяці, у яких вони отримали дохід (прибуток) у межах максимальної величини й не менше розміру мінімального страхового внеску. У тих місяцях, у яких вони не отримали доходу вони мають право визначити базу нарахування ЄСВ з дотриманням мінімального й максимального її розміру.
Про зміни щодо справляння єдиного податку
У зв’язку з набуттям чинності Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» з 1 січня 2016 року внесено зміни до спрощеної системи оподаткування. Зокрема, збільшено розмір єдиного податку для першої та другої груп. Максимальний розмір становить: для платників першої групи: 137,80 грн. за місяць (10% мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року); для платників другої груп: 275,60 грн. за місяць (20% мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).
Зменшено з 20 млн. грн. до 5 млн. грн. обсяг доходу протягом календарного року для платників третьої групи. Теперішні умови застосування спрощеної системи для платників третьої групи: фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 млн. гривень.
Збільшено ставки єдиного податку для третьої групи: з 2 до 3% доходу – у разі сплати податку на додану вартість; з 4 до 5% доходу – у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Збільшено ставки податку для четвертої групи залежно від категорії (типу) земель. Для платників єдиного податку четвертої групи збільшено ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду:
– із 0,45 до 0,81% від бази оподаткування для ріллі, сіножатей і пасовищ;
– із 0,27 до 0,49% для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях; – із 0,27 до 0,49% для багаторічних насаджень;
– із 0,09 до 0,16% для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях; – із 1,35 до 2,43% для земель водного фонду;
– із 3 до 5,4% для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.
У 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням таких особливостей: 1) для сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України; 2) для земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка ріллі в Автономній Республіці Крим або в області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року відповідно до порядку, встановленого розділом XII Кодексу.
Особливості оподаткування нерухомості у 2016 році
У зв’язку з набранням чинності, з 1 січня 2016 року, Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», повідомляємо про особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.Як і раніше, його сплачують фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, що є власниками об’єктівжитлової та/або нежитлової нерухомості. Не є об’єктом оподаткування, зокрема, об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках (пп. е) п. 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України); будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств (пп. є) п. 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України); будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності (пп. ж) п. 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України). Крім того з 1 січня 2016 року не є об’єктом оподаткування об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність (пп. и) п. 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України); будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг (пп. ї) п. 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України).
База оподаткування податком не змінилась – це загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Ставки встановлюються рішеннями сільських, селищних, міських рад або рад об’єднаних територіальних громад. Відповідно до внесених змін, ставка оподаткування встановлюється у розмірі, що не перевищує 3 відс. відрозміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня (41,34 грн.) за 1 кв. метр бази оподаткування (у 2015 році було не більше 2 відс.). Окрім того, відтепер, юридичні та фізичні особи – власники житлової нерухомості, загальна площа якої перевищує 300 квадратних метрів для квартири та/або 500 квадратних метрів для будинку, сплачуватимуть додатково 25000 гривень на рік за кожен із вказаних об’єктів житлової нерухомості (його частку).
Пільги зі сплати податку на нерухомість: база оподаткування зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний податковий (звітний) рік.
Пільги з податку (що сплачується на відповідній території) з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, встановлюють сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад. При цьому пільги з податку на об’єкти житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.
Водночас пільги не надаються на об’єкти житлової нерухомості, для фізичних осіб на: – об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктівперевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;
– об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.
Сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у 2016 році. Цього року платники податку – юридичні особи сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2016 рік. Власники самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня і до 20 лютого 2016 року подають до державних податкових інспекцій за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Податок сплачується авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, то декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
Платники – фізичні особи у 2016 році сплачуватимуть податок за житлову та нежитлову нерухомість за 2015 рік, за ставками та з використанням пільг, які застосовувались при розрахунку податку минулого року. До 1 липня 2016 року за місцем їх податкової адреси (місцем реєстрації) буде направлено (вручено) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку з зазначенням відповідних платіжних реквізитів. Термін сплати податку – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Зміни до Податкового кодексу України щодо податку на доходи фізичних осіб
Законом передбачено наступні зміни:
Змінено ставки податку. Якщо раніше діяли 15% для місячних доходів до 10 розмірів мінімальної зарплати (на 1 січня 2016 р. – 13 780 грн.) і 20% із суми перевищення, то тепер застосовується 18% до будь-якої суми доходів. Виняток становлять пенсіонери, що одержують понад три розміри МЗ (з 1 січня 2016 р. – 4 134 грн.), – з них із суми такого перевищення ПДФО справлятиметься за ставкою 15%.
Водночас для доходів, нарахованих як виграш чи приз на користь резидентів або нерезидентів, ставка ПДФО дорівнюватиме 18% (раніше – подвійний розмір бази оподаткування, або 30%).
Пасивні доходи: ставка ПДФО 18% (раніше 20%), крім дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств. Для таких доходів залишається ставка 5%.
Податкова соціальна пільга надаватиметься в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Виключено підпункт “є” пункту 176.1 ст. 176 щодо обов’язку платників подавати податкову декларацію за результатами року, якщо протягом такого року доходи нараховувалися від двох і більше податкових агентів, а їх сума перевищувала 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року (у нашому випадку 146 160 грн.).
Для фізичних осіб – підприємців скасовано обов’язок сплати авансового внеску з ПДФО у відсотках до минулого року, а кінцеві терміни сплати податку суттєво перенесено – на 20 квітня, 20 липня і 20 жовтня. Також у Законі з’явилося застереження про те, що авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
ДПІ у Галицькому районі
