Відповідно до пп. 4 п. 298.3 ст. 298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями у заяві зазначається місце провадження господарської діяльності.
Якщо фізична особа – підприємець – платник спрощеної системи оподаткування має декілька місць здійснення господарської діяльності, то відповідно у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування платник зазначає всі місця провадження господарської діяльності.
У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку.
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.01).
Що зазначається у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо підприємець здійснює діяльність у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо)?
Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Форма та порядок подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування затверджені наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2011 №1675, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274.
У заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).
Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку (п. 299.1 ст. 299 ПКУ).
До реєстру платників єдиного податку вноситься, зокрема місце провадження господарської діяльності (п. 299.7 ст. 299 ПКУ).
Отже, фізична особа – підприємець, яка самостійно виявила бажання здійснювати діяльність на спрощеній системі оподаткування повинна дотримуватись вимог ст. 298 ПКУ та зазначати в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування обов’язкові відомості, у тому числі «Місце провадження господарської діяльності».
У разі здійснення діяльності у заздалегідь не визначених місцях (торгівля на виставках, ринках тощо) фізична особа – підприємець – платник єдиного податку у рядку 7 «Місце провадження господарської діяльності» заяви зазначає: «Торгівля на ринках України» та/або «Торгівля на виставках України», інше.
У разі зміни місця провадження господарської діяльності (наприклад, у заяві зазначено «Торгівля на ринках України», а фізична особа – підприємець – платник єдиного податку планує здійснювати діяльність на виставках) платники єдиного податку першої і другої груп подать заяву не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбудуться такі зміни, та зазначають місце провадження господарської діяльності – «Торгівля на виставках України».
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 107.01).
Особливості оподаткування акцизним податком операцій з переміщення виробником підакцизних товарів з місця виробництва на склад або з одного складу на інший
Відповідно до ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування акцизним податком є:
операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу;
обсяги та вартість втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 ПКУ.
Відповідно до п.п. 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини є платником акцизного податку.
Водночас п. 230.1 ст. 230 ПКУ передбачено, що з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, нафтопродуктів, палива моторного альтернативного та скрапленого газу, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходжень до бюджету акцизного податку утворюються акцизні склади.
Відповідно до п. 230.13 прим 1 ст. 230 ПКУ під час відвантаження спирту етилового представник контролюючого органу на акцизному складі підприємства робить відмітку на товарно-транспортній накладній, зареєстрованій в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв (далі – Єдиний реєстр), про погодження його відпуску шляхом проставляння штампа «Виїзд дозволено» та особистого підпису, зазначає час виїзду та показники пробігу транспортного засобу, реквізити акта про відвантаження і прийняття спирту етилового, який складається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства, а також здійснює запис у журналі реєстрації відвантаження спирту етилового.
Згідно з п. 230.18 ст. 230 ПКУ транспортування спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється.
Абзацом шістнадцятим частини другої ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями, встановлено, що у разі вивезення спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів з території акцизного складу або транспортування такої продукції без відмітки представника органу доходів і зборів на товарно-транспортній накладній про погодження відпуску до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів – 200 відсотків вартості вивезеної або транспортованої продукції, але не менше 15000 гривень.
Таким чином, переміщення підакцизних товарів (продукції) підприємством-виробником таких товарів (продукції) з одного акцизного складу на інший акцизний склад є об’єктом оподаткування акцизним податком і таке переміщення без відмітки представника контролюючого органу на акцизному складі на товарно-транспортній накладній «Виїзд дозволено» забороняється.
Водночас переміщення підакцизних товарів (продукції) підприємством-виробником таких товарів (продукції) (з місця виробництва на склад або з одного складу на інший, якщо такі переміщення здійснюються в межах одного акцизного складу) не є об’єктом оподаткування акцизним податком.
Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.
ДПІ у Галицькому районі
