Онлайн TV FM радіо FM пауза

Доходи від зданого металобрухту чорних металів оподатковуються і ПДФО, і військовим збором

Відповідно до статті 1 Закону України «Про металобрухт» власник металобрухту – це юридична або фізична особа, яка володіє, користується і розпоряджається належним їй металобрухтом у межах, визначених законом; купівля та/або реалізація металобрухту – це діяльність, пов’язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов’язань.

При цьому статтею 4 Закону встановлено, що операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред’явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов’язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Побутовий металобрухт – це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність Приймання промислового брухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, забороняється. Оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих підприємств (їх приймальних пунктів) та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб’єкта господарювання, який здійснює купівлю металобрухту. Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом.

Що стосується податку з доходів фізичних осіб, то відповідно до пп. 165.1.25 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України встановлено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума доходу, отримана платником податку за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України.

Разом з тим, пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу Кодексу ці види доходів оподатковуються військовим збором. Нагадаємо, що ставка збору становить становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування.

Відповідне роз’яснення надано листом ДФС України від 30.10.2015 р. N 10152/Г/99-99-17-03-03-14.

Яким чином оподатковується вартість спадщини (подарунку), отриманого ФО – нерезидентом від ФО – нерезидента на території України?

Правові аспекти спадкового права регулюються Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), згідно зі ст. 1216 якого спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Місце відкриття спадщини визначено ст. 1221 ЦКУ, відповідно до якої місцем відкриття спадщини є: останнє місце проживання спадкодавця; якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна а о основної його частини а за відсутності нерухомого майна – місцезнаходження основної частини рухомого майна; в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Водночас відповідно до ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати в майбутньому

Згідно зі ст. 718 ЦКУ дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та пінні папери, а також нерухомі речі

Крім того, дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ). відповідно до п.п 162.1.2 а, 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст 164 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді варто:ті успадкованого чи отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковуються згідно з розд. IV ПКУ.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регулюється ст. 174 ПКУ.

Разом з тим, п. 174.6 ст. 174 ПКУ передбачено, що оподаткування доходу, отриманого платником податку як дарунок (або в результаті укладення договору дарування; від фізичних осіб, а саме кошти, майно, майнові чи немайнові права вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Зокрема, будь – який об’єкт спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, оподатковується за ставками 15(20) відс., визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Підпунктом 174.3 ст. 174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, маймо, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. З ПКУ).

Одночасно інформуємо, що кожний конкретний випадок слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються окремої справи.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися уЗагальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 103.23).

 

Щодо питання включення до складу податкового кредиту податкової накладної, яка не була до нього включена в податковому періоді її складання/реєстрації

Належним чином складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 днів податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання/реєстрації та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку на додану вартість в розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Слід зауважити, що з урахуванням змін, внесених до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, з 29.07.2015 діє норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідне питання – відповідь розміщено у підкатегорії 101.16 категорії 101 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Крім того, більш детальна інформація міститься у листі ДФС від 07.08.2015 № 29163/7/99-99-19-03-02-17 “Про зміни в порядку складання та реєстрації податкових накладних”, з яким також можна ознайомитись наофіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-zmini-2015/elektronne-administruvannya-pdv/63867.html).

ДПІ у Галицькому районі

А яка ваша реакція?
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
rai.ua