В Головному управлінні ДФС в області нагадують про основні випадки отримання доходів, за яких платник податків повинен подати декларацію:
• доходи від підприємницької діяльності (ст. 177 ПКУ);
• доходи від провадження незалежної професійної діяльності (ст. 178 ПКУ);
• доходи, отримані від двох і більше податкових агентів, згідно з п.п.”є” п. 176.1 ст. 176 ПКУ;
• доходи, отримані від особи, яка не є податковим агентом (п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ);
• іноземні доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ);
• доходи від операцій з інвестиційними активами (п. 170.2 ст. 170 ПКУ);
• доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомості, ящо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170);
• від успадкування чи отримання в дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення, крім спадкоємців-нерезидентів (п.174.3 ст. 174 ПКУ);
• за ухвалою суду, за яким прийнято рішення про зміну власника та перехід права власності на рухоме майно (п.п 173.4 ст. 173 ПКУ);
• у вигляді суми заборгованості, за якою минув строк позовної давності у сумі, що перевищує 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
• у разі отримання благодійної допомоги, відповідно до п.п. 165.1.54 п. 165.1 ст. 165 ПКУ, у сумі, що перевищує граничний розмір, встановлений абз. «б» п.п. 170.7.8 п. 170.7 ст. 170 ПКУ, або використану не за цільовим призначенням;
• у разі отримання цільової благодійної допомоги не використаної та не повернутої благодійнику у строки визначені законодавством (п.п. 170.7.5 п. 170.7 ст. 170);
• у разі отримання нецільової благодійної допомоги, у разі якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, установлений п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170);
• у разі отримання додаткового блага у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором у сумі, що перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ);
• доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, у випадках передбачених п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.
Як відомо, з 1 січня 2016 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у минулому році. Податкова декларація за 2015 рік подається до 1 травня 2016 року. Щодо права на податкову знижку, то скористатися ним зможуть громадяни упродовж усього 2016 року.
Декларування доходів громадян: випадки, в яких декларація по майновий стан і доходи не подається
Обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації за 2015 рік вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи виключно:
– від податкових агентів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
– від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених ІV розділом ПКУ;
– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу;
– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ;
– зазначені у п.п. “є” п. 176.1 ст. 176 ПКУ доходи від двох і більше податкових агентів, і при цьому загальна річна сума оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) такими податковими агентами не перевищує ста двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.
Як відомо, з 1 січня 2016 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у минулому році. Податкова декларація за 2015 рік подається до 1 травня 2016 року. Щодо права на податкову знижку, то скористатися ним зможуть громадяни упродовж усього 2016 року.
Ви запитували: Який розмір ЄВ застосовують роботодавці при нарахуванні заробітної плати (доходу) найманим працівникам?
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці:
підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами;
ФОП, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФОП, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців);
ФО, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту);
дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами;
дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України;
підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб:
військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу;
батьків – вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами;
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини;
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців).
Згідно з ст. 7 Закону № 2464 ЄВ нараховується:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;
для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.
ЄВ для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ.
У разі якщо база нарахування ЄВ не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄВ розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДФС України (дане роз’яснення у категорії 301).
ДПІ у Галицькому районі
