Молоді лісові ібіси летять за мотопарапланом. День добігає кінця, тому вся група опускається на тихий аеродром у Баварії. Тут уже встановили вольєр. Птахи відпочинуть і наберуться сил для наступного перельоту.
«Це був фантастичний політ: один мотопараплан та 36 птахів. Ми постійно трималися на висоті 200-300 метрів. Попутний вітер допомагав летіти швидше. Усе ідеально», – каже біолог, Йоганнес Фріц.
Ця незвичайна подорож — ідея австрійського біолога Йоганнеса Фріца. Він бере участь у програмі відновлення популяції лісових ібісів у Європі. У дикій природі їх повністю винищили в XVII столітті.
Біологи розпочали проєкт 22 роки тому. Нині в Центральній Європі мешкає майже 300 рідкісних птахів. Але річ у тому, що вони не вміють мігрувати — немає досвідченого ватажка. Спочатку ібіси розліталися хто куди й гинули.
Йоганнес Фріц вирішив наділити роллю ватажка людину, адже ібісів вирощують люди. Птахи сприймають їх як своїх батьків.
«Ми маємо показати ібісам маршрут міграції. Саме це ми робимо за допомогою мотопараплана», – пояснює біолог, Йоганнес Фріц.
Раніше птахів проводжали до Тоскани, що в Італії. Тепер багато пернатих через потепління клімату починають мігрувати пізніше. Тож вони мусять летіти над Альпами в холоднішу й небезпечнішу погоду. До того ж у цей час немає теплих повітряних потоків, які допомагають птахам берегти сили.
Тоді вчені вирішили прокласти інший маршрут – з Баварії до Андалусії. Він на 300 кілометрів довший і становить 2800 кілометрів. Тож уся подорож тепер триває 50 днів. Цього року вона закінчиться приблизно на початку жовтня.
На цей проєкт надихнув фільм «Летіть додому». Він заснований на реальній історії канадського натураліста Білла Лішмана, який навчав мігрувати диких гусей.
