Вони збирають купи мотлоху та тягнуть сміття до хати. Історій про переповнені квартири непотребом є чимало і багато про них ми розповідали.
Та хто ці люди? Звичайнісінькі нечупари чи ті, хто потребує медичної допомоги?
Виявляється, люди, які колекціонують і притягують до домівок мотлох, потребують допомоги і підтримки, а не засудження, як це зазвичай буває, кажуть психологи.
Силогоманія – патологічне накопичення, синдром Плюшкіна, диспозофобія, синдром месі. Так називають — різновид нав’язливої поведінки, що проявляється у збиранні, накопиченні та зберіганні речей, які не використовуються у повсякденному житті.
Франківська психологиня Наталія Чаплинська каже, люди з такою проблемою однозначно потребують медичного втручання.
Та чи не найбільше від синдрому Плюшкіна страждають сусіди, яким доводиться жити із смородом, гризунами і антисанітарією під боком. Адвокати радять у такому випадку, в першу чергу, звертатися в поліцію, щоб офіційно реєструвати скарги. Далі вирішення проблеми наступне:
Медики кажуть, такі люди, окрім медичного втручання, потребують розуміння від суспільства та допомоги, бо самостійно впоратись не в змозі.
