Українці схоже вирішили, що найближчі 5 років питаннями безпеки, оборони і зовнішніх відносин займатиметься Зеленський. Та це не означає, що Порошенко відійде вбік і спостерігатиме за тим, як за спиною новообраного гаранта до влади рватимуться сили реваншу, пише видання Depo.ua.
Другий тур президентських виборів в Україні завершився. О 20:00 закрилися виборчі дільниці і з’явилися перші результати екзит-полів. За даними Національного екзит-полу Володимир Зеленський отримав 73,2%, голосів, а Петро Порошенко -25,3%. Викреслили обох кандидатів – 1,5%. Ці дані станом на 18:00. Остаточні будуть о 22:00.
В “1+1” дані трошки інші: Володимир Зеленський – 72,7%, Петро Порошенко – 27,3%. Екзит-пол 112 + NewsOne так само демонструє приголомшливі цифри Зеленського – 73,7% проти 26,3% у Порошенка.
Офіційні дані ЦВК мають оприлюднити до 1-го травня.
Володимира Зеленського, швидше за все, варто розглядати в якості шостого президента України, а Петру Порошенку треба готуватися до політичного майбутнього зовсім в новій ролі.
Ще під час стадіонних дебатів Зеленський закликав опонента відійти вбік, займатися, приміром, бізнесом. Можливо, так би й сталося, коли б не кілька “але”.
Перше “але” – спосіб, у який велася кампанія командою Зеленського. Фактично це була війна проти однієї людини – Петра Порошенка – причому, зауважують експерти, йшла вона за принципом “жодних принципів”. Навряд чи подібне мовчки проковтне будь-який кандидат у президенти, незалежно від країни і прізвища. Тут йдеться не про помсту, а про встановлення справедливості, у тому числі і через судові позови, які матимуть і політичну складову. Незалежно від того, чим Петро Олексійович займатиметься після завершення своєї каденції.
Друге “але” – достеменно про те, як Зеленський збирається керувати країною, невідомо. Протягом виборів були лише фрагменти, які поки слабко складаються у покроковий план. Однак уже з того, що було заявлено, можна зробити висновок – він дасть підстави для об’єднання націонал-демократичній опозиції. Яку може очолити Петро Порошенко. Очевидно, що йому вдасться зберегти якщо не всю фракцію, бо в українських політиків є звичка перевзуватися на ходу, то її переважну більшість. Плюс до цього – орієнтована на Порошенка частина “Народного фронту”. Варто очікувати появи в списку й нових обличь, промоутером цього процесу може стати Святослав Вакарчук. При цьому самому Петру Олексійовичу не обов’язково балотуватися в парламент, достатньо виконувати, насправді, головну роль – лідера руху. Нинішня кількість голосів, відданих за нього, здатна суттєво зрости в разі, якщо Зеленський і члени його команди діятимуть кавалерійським наскоком, особливо в гуманітарній сфері.
Третє “але” – в парламенті звучать цілком обґрунтовані заяви про необхідність прийняття не лише закону про імпічмент, а закону про президента (з прописаною процедурою імпічменту), який суттєво обмежить функції глави держави. Хто саме ініціює такий закон – не важливо, важливо, що дуже високі шанси прийняття такого документу. Він може отримати широку підтримку у Верховній Раді, враховуючи, що політичні еліти, на відміну від виборців, які влаштували свято демократії, серйозно переймаються наслідками популізму Зе-команди для воюючої країни.
Проте у парламенту для голосування за такий закон і його підпису президентом часу не так вже й багато – до 7 червня, коли закінчуються повноваження Порошенка. Очевидно саме страх перед подібним голосуванням мотивує оточення Зеленського педалювати тему розпуску ВР і дочасних виборів. Це викликає значні дискусії, враховуючи, що навіть, коли суд визнає відсутність коаліції, то таке рішення не тягне за собою розпуску, адже депутати повинні отримати відведений Основним законом час для формування нової коаліції. Вони її не сформують, але поки триватимуть перемовини, новобраний президент втратить можливість розпуску парламенту. До того ж важко сказати, коли він присягне народу.
Причина у правовій колізії. Ще в травні 2014 року, напередодні президентських виборів, Конституційний суд визначив, що президент країни, обраний на позачергових виборах 25 травня, матиме повний п’ятирічний термін повноважень. Тобто до згаданої вище дати 7 червня, коли він присягнув українському народу. У той же час перший тур виборів за тим таки Основним Законом відбувся 31 березня, другий – сьогодні. Конституція регламентує, що новий президент вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів. Аби не плутатися в датах, зазначимо: Порошенко повноправно може підписати закон про президента, якщо Верховна Рада мобілізується і прийме його у травні.
Четверте “але” – оскільки економічного чуда команда Зеленського не показуватиме, більш того, експерти передрікають негативні процеси в економіці, у тому числі через ситуацію із судовими рішеннями по “Приватбанку”, які ставлять під сумнів подальшу співпрацю з МВФ, новий президент спробує втримувати рейтинг на розкручуванні кримінальних справ, про які йшлося під час передвиборчої кампанії. Простіше кажучи – Порошенка, який разом із президенством втратить недоторканність, спробують ув’язнити. Якщо НАБУ, котре, цілком імовірно, “ляже” під нового президента, винесе йому підозру, то, по-перше, далеко не факт, що це підтримає Генпрокуратура, враховуючи відверту політичну мотивацію подібної справи, по-друге, передбачувано негативною буде реакція західних партнерів.
Через міру активним “порохоненависникам” підкажемо: в разі, якщо Зеленський спробує заради дискредитації Порошенка посадити його до парламентських виборів бодай на кілька місяців, він не лише уподібниться Януковичу, який переслідував Тимошенко і погано закінчив, але й допоможе консолідації націонал-демократичної опозиції.
П’яте “але” – якщо Зеленський хоче добути свій президентський термін, йому доведеться працювати не на посилення розколу суспільства, а на єднання. Тому цілком можливим варіантом після виборів до ВР виглядає тимчасова коаліція “зелених” з умовним націонал-демократичним проектом, на чолі якого стане Порошенко. Постійною вона не буде з огляду на глибокі світоглядні протиріччя, та враховуючи надзвичайно потужні виклики перед країною, в майбітній Раді зможуть спробувати мирно співіснувати навіть нинішні антагоністи.
Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна
