Стоси тарілок, глеки, вази та чайники. На цьому складі зберігаються вироби порцелянової фабрики. Вона остання в Гонконгу, де ще розписують посуд вручну. Її майже сто років тому заснував дід Джозефа Цо, нинішнього власника.
Фабрика швидко стала популярною завдяки майстерному розписові. Посуд прикрашали малюнками, традиційними для китайської провінції Цзянсі.
Китайську порцеляну купувало багато іноземних компаній, зокрема й усесвітньо відомі. Посуд із Гонконгу цінували і в Європі, і в США.
На фабриці працюють у техніці підглазурного розпису. Тобто майстер спочатку наносить малюнок, а потім виріб обпалюють у печі.
Фірмовий візерунок — «Кантонська троянда». Фарба, яку використовують у цьому розписі, називається «сіхун». Її роблять з оксиду свинцю, кварцу та фрити — суміші солей зі склом. Також додають ще дещо.
Нині на фабриці працює лише два майстри, які розписують вироби. Обом уже за 80. А молодь вчитися не приходить.
У Китаї почали робити порцеляну в III столітті, в епоху династії Хань. Розквіт цього ремесла розпочався за часів імперії Тан, у другій половині першого тисячоліття. А вершини розвитку воно досягло за династії Сун, яка існувала з X по XIII століття.
