Цистерна Базиліка розташована в Стамбулі за 20 метрів під землею. Її збудували за часів Візантійської імперії. За імператора Юстиніана в VI столітті водосховище реконструювали й надали йому нинішнього вигляду.
Підземний лабіринт колон площею 10 000 квадратних метрів був сховищем води, яку використовував не тільки візантійський імператорський палац, а й усе місто Константинополь. Після падіння міста під натиском османів у 1453 році цистерна служила вже султанам у Стамбулі, що бурхливо розвивався.
Поряд із собором Святої Софії, який звідси всього за 150 метрів, це одна з головних туристичних пам’яток сучасного міста. Дах підземного резервуара підтримує понад 300 колон. Більшість із них перевезли з інших, старіших споруд, а потім установили тут.
«Хоча ми кажемо, що Цистерну Базиліка датовано VI століттям, ця споруда містить спеціальний повторно використаний матеріал, який датовано набагато більш раннім періодом, можливо, IV століттям», – розповідає Октай Озел, голова управління культури Стамбула.
Особливо популярне місце тут — так звана Колона, що плаче. Вона здається більш мокрою, ніж інші, і прикрашена візерунками у формі сліз.
Є тут і дві перевернуті голови Медузи Горгони. Дехто вважає, що їх розташували так спеціально, щоб позбавити їх погляд сили все перетворювати на камінь. Відвідувачі йдуть металевою доріжкою, прокладеною всього за метр над водою.
«Я просто не можу повірити, що багато років тому вони мали стільки знань, щоб побудувати щось таке, зробити цистерну водонепроникною і знайти ресурси», – каже Трейсі Вінсент, туристка з Нової Зеландії.
Відколи її відкрили в липні 2022 року після масштабної реконструкції, цистерна щодня приймає близько 20–30 тисяч відвідувачів.
Цистерна також стала імпровізованою галереєю, у якій художникам дають можливість виставляти свої роботи серед 9-метрових колон.
