Ці діти, сидячи в колі, співають пісню мовою, яку сьогодні навряд чи хтось зрозуміє. Цей садочок в американському штаті Массачусетс заснували нащадки індіанців, які першими прийняли подячну їжу в переселенців з Англії та стояли біля витоків зародження Дня подяки.
19 малюків вивчають мову, якою ніхто не говорив уже понад сто років. Однак тепер місцевий народ вирішив повернутися до свого коріння. Садок працює вже другий рік.
Але садочком справа не обмежується. У старшій школі також створили клас, у якому навчають давньою мовою. Його відвідує семеро школярів. До того ж волонтери проводять безкоштовні заняття для всіх охочих.
А в урядовій будівлі двічі на тиждень проводять уроки для старійшин племені.
Докладають зусиль до збереження своїх мов й інші індіанські народи. Але цей випадок особливий. Як з’ясувалося, дорослих носіїв вампаноаг просто немає.
Утім, стверджувати, що мову вдалося відродити, зарано. Цим дітям ще багато чого потрібно навчитися. Але є надія, що вони зможуть передати свої знання всім родичам.
