На звалище «Дандора» потрапляє більша частина відходів із кенійської столиці Найробі. Але що для одного — сміття, для іншого — знахідка. Тут щодня трудяться збирачі вторсировини. Багато хто збирає пластик, а Стів Окот — електронні пристрої та їхні деталі.
Робота не зовсім безпечна — звалище токсичне. Особливо складно буває, коли щось горить.
«Насправді ми не маємо вибору. Здоров’я деяких людей уже погане, як і в мене. Але ми звикли до диму. До того ж якщо не працюєш, то і їсти нічого», – розповідає збирач вторсировини Стів Окот.
Стів здає вторинну сировину місцевому підприємству з перероблення електронних відходів. Компанія намагається позбавити природу від шкідливого впливу й водночас дати друге життя викинутим виробам.
Згідно з новим звітом ООН, у 2022 році у світі утворилося 62 мільйони тонн електронного непотребу. Ним можна заповнити півтора мільйона фур. Якщо їх поставити одну за одною, вони зможуть охопити по екватору всю планету.
До речі, в Африці переробляють лише 1 % викинутої електроніки. Кенійська компанія має намір це змінити. Вона відкрила підприємства в усій країні. На завод можна здати старі та зламані вироби. Що можна — ремонтують або виймають запчастини для ремонту інших пристроїв.
«Якщо це неможливо, ми розбираємо вироби. Усе сортуємо: окремо пластик, окремо метал, окремо гвинти та плати. Плати відправляємо партнерам у Європу, які теж дбають про перероблення. Пластик та метал продаємо місцевим переробним заводам», – зазначає директор центру WEEE Кетрін Васоліа.
В електронних відходах є рідкісноземельні метали, які необхідні технологічним компаніям. Тож на сміттєзвалищах у всьому світі буквально закопані в сміття мільярди доларів.
