Що вибрати?
Проглянувши розклад тренувань найближчого спортивного клубу, я розгубилася. Виявляється, окрім аеробіки існує велика кількість спортивних напрямів. Шейпінг, аквааеробіка, тай-чи, стретчинг, пілатес, східні танці і те, що особливо привернуло мою увагу – йога .
Все, що я знала на той момент про фитнес-йогу, – це те, що всі вправи і пози в ній виконуються поволі, під спокійну музику. А я, чесно кажучи, ну дуже не люблю активність, тобто бігати, стрибати і інтенсивно махати кінцівками – це не для мене. І з таким ось уявленням дилетанта про йогу я пішла на заняття.
Заздалегідь довелося завірити чоловіка, що ходити по битому склу, лежати на цвяхах і закидати ноги за вуха я не стану – його уявлення про фитнес-йогу були ще смутнішими, ніж у мене.
Почало
Наївно було вважати, що у мене відразу все вийде. До того ж, мені здавалося, що пози нічого складного не є. Принаймні, з боку виглядало все задоволено просто. Та ба. Особливо важко було тримати рівновагу. «Поза дерева» в мого виконання будила асоціації, що бідне дерево тріпає поривчастий вітер.
Коханій моєю позою в найближчий місяць стала «поза дитини» – розслабляюча поза, особливо для втомленої спини. А також поза, як це ні страшно звучит, «трупа»– виконується в положенні лежачи, руки витягнуті уздовж тіла, ноги розставлені, очі закриті. Кілька разів я навіть майже заснула.
Загалом, полежати відпочити – це я завжди будь ласка.
Але найскладніше мені давалось «правильне дихання» . «Не забываем дихати,направляємо дихання туди, де відчуваємо напругу», – повторював інструктор. Легко сказати! Ну не звикла я контролювати своє дихання – дихаю і дихаю, а тут такі складнощі. Втім, складно було тільки спочатку.
Поступово я стала відчувати, що саме таке дихання допомагає працювати потрібним групам м’язів, задає правильний ритм і діє заспокійливо. Так! Йога – це відмінне заспокійливе, бальзам на рани вашої нервової системи.
Додому після тренувань я поверталася утихомирена, і навіть крихти в клавіатурі і розкидані шкарпетки чоловіка не могли вивести мене з себе. Останній, до речі, став цікавитися, а чи точно я ходжу займатися спортом.
Він-то думав, що я приповзатиму виснажена, валитися на диван, скаржитися на втому і вимагати негайно принести мені каву і що-небудь смачненьке, щоб компенсувати тортури під назвою «тренування». Що там приховувати, після перших занять так і було.
Але коли я, нарешті, навчилася правильно виконувати вправи і дихати, а мої м’язи звикли до фізичного навантаження, то в тілі, як мовилося в одному мультику, «така приємна легкість утворилася», і втома як рукою знімало.
А легкість, у прямому розумінні цього слова, і із-за втрачених у результаті кілограмів з’явилася. Хоча загубилося їх не особливо і багато, втім, і зайвої ваги я, на щастя, багато накопичити не встигла. У втраті ваги зіграло роль і заспокійливу дію йоги. Адже солодким ми найчастіше заїдаємо стрес. Йога з тресс знімає, немає стресу – немає необхідності стрес заїдати.
Так от, коли чоловік в черговий раз запитав, чи на заняття я ходжу і чи симпатичний у мене тренер, я запропонувала йому ходити на тренування разом. У конце-концов, у нього теж робота нервова, та і небагато зайвої ваги набралося.
« Приємні речі приносять користь | Здоровий спосіб життя і захоплення хобі »
Чоловік дивно легко погодився (на тренера, напевно, подивитися хотілося), і в найближчі два тижні я носила йому каву і солодке на диван, де він страждав від «непосильного фізичного навантаження» після тренувань.
Я-то вже зрозуміла, що непосильною таке навантаження могло показатися тільки людям, ведучим малоактивний спосіб життя і що вважає за краще коротати вільне время за комп’ютером або на дивані перед телевізором.
І ще я раптом стала чітко бачити мир навколо. Ні, не то щоб я до цього погано бачила, просто в нашому метушливому житті деколи не до красивих листочків і інших зворушливих картин природи.
Але коли я раптом звернула увагу на кущ, що красиво розпустився, бузку біля під’їзду, якого протягом декількох років я просто не помічала (швидше додому, поїсти і відпочивати), я зрозуміла – так, щось змінилося в мені.
Спортзал або тренування будинку?
Перед тими, хто знайшов в собі сили займатися йогою будинку по відеокурсу, просто знімаю капелюх. Тому що для того, щоб тренуватися удома, потрібна незвичайна сила волі, якій у мене наприклад, немає. Адже удома завжди знайдеш причину, щоб відкласти або перенести тренування – втомилася, колись, домашні під ногами плутаються.
А спортзал дисциплінує, та і грошей, заплачених за пропущені заняття, жалко. Тому я віддаю перевагу спортзалу.
Ще одна причина, по якій я займаюся саме в спортивному клубі, – удома важко контролювати правильність выполнения йогичеськіх поз. Тільки досвідчений інструктор знає, як правильно і, що важливо, безпечно виконувати вправи. Завжди поправить і пояснить, що треба робити і як дихати.
Ну і звичайно, спілкування з людьми, що мають однакове з вами захоплення, завжди приємно і цікаво.
Загалом, тепер на заняття по фитнес-йогі з нами ходять декілька наших знайомих і родичів. А в клубі нашій сім’ї дали знижку за залучення клієнтів. А ще у відпустка ми їдемо до Індії – на батьківщину йоги. Треба покликати з собою знайомих – може, в туристичній компанії теж знижку дадуть.
P.S.
Ви думаєте, що я агітую вас йти займатися йогою? Так, я дійсно вас агітую! Тому що на собі випробувала благотворну дію йоги на мій багатостраждальний організм. До речі, у мене улучшилась постава і практично зникли головні болі, а у чоловіка перестала хворіти спина.
