Варто відзначити , що не у всіх лікарів корявий і нерозбірливий почерк. Однак тенденція до нечитабельності в почерку лікарів дійсно існує.
Пов’язана вона не з професією як такою , а з психологічними якостями , які необхідні в тій чи іншій мірі людям даної професії , що виробляються з часом , або які є вродженими .
По-перше , це , швидкість мислення .
Лікарям необхідно швидко оцінити стан людини , проаналізувати різноманітні симптоми , звірити аналізи і на підставі отриманої інформації зробити висновок – поставити діагноз і виписати лікування. Така процедура вимагає вміння акцентуватися на головному, не відволікаючись на дрібниці , і генерувати факти в єдину систему. Потрібне так зване комбинаторне , цілісне мислення і почерк , при відповідній внутрішній сутності особистості – стає швидким , абстрактним , пролітають над словами , той що пише частково пропускає зв’язки і Недописує букви , ускладнюючи тим самим читабельність .
По-друге , стають менш сприйнятливими до оточуючих людей , вони ставлять емоційний бар’єр між собою і пацієнтом , щоб бути більш об’єктивними і абстрагуватися від почуттів хворого. Таким чином , включається психологічний захист , інакше … професійне вигорання і внутрішні переживання не дадуть можливості довго працювати в цій професії.
У почерку – читабельність безпосередньо пов’язана з соціальними навичками : умінням вислухати , поспівчувати , в тому числі , прийняти і зрозуміти почуття іншої людини. Саме ці якості починають притуплятися з часом у людини, яка за професією постійно має справу з чужим горем і болем , але головне її завдання – не прояв психологічного розуміння , а аналіз і надання допомоги , навіть якщо вона заподіює біль. Особливо це стосується хірургів , дослідників в медицині і т.д.
Таким чином , почерк багатьох лікарів дійсно виявляється менш читабельним , а з часом ця риса може посилитися. На жаль , останнім часом відсутність емоційного , душевного інтелекту лікарів все частіше призводить до черствості і наплювацького відношення до людини і цінності його життя. Одночасно з цим , важливо розуміти , що цей факт не обіцяє того , що почерк даного лікаря нечитабелений і менш “психологічний” – саме з причини високого інтелекту або швидкості мислення .
Але така тенденція до абстрагування від почуттів і переживань зустрічається не у всіх. Деякі зберігають в собі здатність співпереживати і співчувати оточуючим людям . Тоді й у почерку лікаря все ж буде присутня деяка відносна читабельність .
