Франківський білий дім знаходиться на вулиці з гарячою назвою “Грушевського”.
Тож виникають питання до «координаторів» його оборони:
– барикади тут споруджено не тільки заради того, щоб заокруглити повноту аналогії?
– тоді яке їхнє призначення (окрім показово-естетичного в якості архітектурної кричалки), якщо ми не збираємось кидати через них бруківку, коктейлі (теж Грушевського) чи окутувати нападників газодимом?
– чи не зіграють барикади на користь спецназу, який без своїх піротехнічних гранат тепер і воду в туалеті зливати боїться, і чи не послужать пасткою для оборонців?
– як розподілити ролі тих, хто включиться, не будучи членом самооборони? який сценарій загальних і локальних дій?
– чому не створюється національна гвардія з тих, кому дозволено зброю, як у Львові?
і ще багато ще менш публічних питань…
А те, що атака буде скоро, підтверджує сьогоднішній нічний шухер у Франківську, який, схоже, був інспірований ригами для того, щоб порахувати, скільки і якого народу може зібратись, і попутньо розхолодити майбутні тривоги.
Доказом може бути той факт, що багато хто з опозиціонерів отримав смс з невизначеного номеру із закликом прийти, адресованим до «всіх ШТУРМОВИКІВ». Це формулювання або непритомного, або того, хто не орієнтується у ціннісних категоріях повстанців.
Тобто тривога, здається, була не навчальною, а вивчальною.
«Зачистка» у Франківську конче необхідна овочу, шоб знову напомпувати ті свої модуляції голосу, які останніми днями тремтливо «підспустили».
А також вона має бути прикладом дії відносно Львова, добра організація спротиву котрого повністю вибила його з-під ніг диктатури (чому б не створити спільний західноукраїнський дорадчий орган, який би координував дії, поширював досвід і виробляв спільні рішення рад?).
Від стійкості Франківська залежить більше, ніж від самого Франківська. Наша перемога тут пришвидшить шурхіт перебіжницьких регіональних «суконь» у темних коридорах влади.
Тому потрібно включитись всім, і створити максимально швидку систему оповіщення та мобілізації в разі атаки – наприклад, за принципом «дерева МММ», в якому кожен телефонує до, скажімо, десятка “прикріплених” наперед визначених оборонців, кожен з них – до свого десятка і т.д.
В той же час таксисти всіх служб мають будити кожен свій район міста: клаксонами, двигунами і сиренами.
