Влітку до журналістів ТРК «РАІ» звернулася мешканка Калуша, розповівши про те, що поблизу Домбровського кар’єру, люди купаються та приймають сонячні ванни. Оскільки місцеві знають, що на місці славнозвісного кар’єру колись розташовувався калійний завод, а у самі хвостосховища зливалися відходи, стараються обминати це місце десятими дорогами. Наскільки корисне купання у таких водоймах і чи справді калуська ропа може допомогти справитись із болячками? Та як реагує на це калуська влада? Ми вирішили дізнатися про це трішки більше.
«Взагалі самопочуття покращилося після купання. Вода значно солоніша ніж на морі, дуже гарно тримає. Себе дуже легко почуваєш у цій воді. До речі, і загоріли ми так як на морі. Не можу сказати, щоб після того ми себе погано почували. Навпаки, ми з друзями відчули позитивний ефект і були дуже задоволені. Я цього року була лише чотири рази, тому можливо і результат не такий помітний. А мої друзі щотижня приймають такі лікувальні процедури і досить задоволені» – розповідає Валентина Василівна, одна із відпочивальників на «Калуських озерах».
Сюди жінка із сім’єю приїздить відпочивати вже другий рік. Мовляв, якщо ефект такий самий, що і від морської води, то навіщо переплачувати за дорогі курорти, адже поблизу є така «перлина».
На питання про те, чи боїться вона шкідливих речовин, які можливо знаходяться у цій воді, відповідає – «Та чого боятися? Двом смертям не бувати. Рівень радіації в нас і так є підвищений. Самі розумієте, що це Калуш. Є люди, які бояться, кажуть «ой, та там радіація». Але я не боюсь, адже відпочиваю там деякий час, а результат тільки позитивний»
Тож почувши новини про так звані лікувальні властивості купання у «калуських озерах», для початку ми вирішили відібрати воду на пробу та зробити хімічний аналіз у Івано-Франківському науково-виробничому центрі стандартизації, метрології та сертифікації. Там підтвердили, що хімічні показники значно перевищують санітарні правила і норми води у водосховищах (СанПіН). Не говорячи вже про норми та стандарти для питної води, адже під час купання, людина може випадково ковтнути воду, а разом із тим частину викидів з виробництва калійних добрив, магній, хлор та інші не менш небезпечні речовини.
«На те, щоб вивчити лікувальні властивості водойми піде не рік і не п’ять, а мінімум років десять. Для того, щоб вивчити вплив саме цієї води на організм людини, потрібно збудувати спеціальний центр і кожного дня відбирати зразки води на аналіз, щоб приблизно зрозуміти яким чином вона діє, шкодить чи навпаки допомагає. А будувати такий центр ніхто не збирається, адже це не вигідно. Можливо там могли б збудувати якийсь рекреаційний центр, але кому захочеться купатися у відходах, по суті у сміттєзвалищі» – прокоментував працівник Івано-Франківської екологічної інспекції (побажав не публікувати ім’я). Застерігають від сумнівного лікування також у санепідеміогологічній службі в Івано-Франківській області.
«Пам’ятаю декілька років тому десь у кулуарах точилися розмови про відкриття на тій території бальнеологічного курорту, ну щось на подобу Солотвина, але там природні води, а тут промислові відходи. Хлорвініл, гексахлорбензол – хтозна що там ще знаходиться? Від себе я б не радив там купатися» – так коментує ситуацію із купання у водосховищах Юрій Здоровий, працівник санітарно-гігієнічних досліджень Івано-Франківського обласного лабораторний центру МОЗ України.
Відомо, що ДП «Калійний завод ВАТ «Оріана» на території Калущини почав працювати у 1922 році та довший час залишався єдиним у Радянському Союзі, в якому калійні добрива видобували відкритим способом, а зараз це місце потенційної не менш унікальної екологічної катастрофи. Адже у ті часи думали тільки про виробництво, а от про нейтралізацію шкідливих відходів чомусь забули.
Тут також були випадки зсуву та руйнування гірничого масиву, через що місцева влада була змушена переселити людей, які мешкали неподалік. А декілька років тому територія ближніх до Домбровского кар’єру сіл була оголошена зоною екологічної катастрофи. В той же час почалося будівництво так званого «Північного борту», який мав захищати від виливу токсичних речовин у річку Сівку, що знаходиться неподалік. Але на цьому роботи в кар’єрі чомусь завершились.
Виробництво Калуського хімічно-металургійного комбінату зупинилося більше десяти років тому, але щовесни, коли рівень ґрунтових вод піднімається, зростає ризик виливу солених вод у басейн Дністра через хвостосховище поблизу Калуша. Токсичні розсоли Домбровського кар’єру можуть потрапити у водоносний горизонт і саму річку. Тоді не лише Калуш і прилеглі території залишаться без питної води, а й постраждає увесь басейн Дністра – Молдова і Румунія.
Що ж призвело до того, що люди купаються у токсичних відходах? Чиясь дія чи бездіяльність? Інколи буває дуже складно розібратися. Ми більше місяця готували цей матеріал, намагаючись отримати відповіді від усіх відповідальних по цій тематиці осіб.Міська влада відмовилась коментувати будь що, посилаюсь на відповідні органи, що займаються питаннями надзвичайних ситуацій.Не одразу, але надати свій коментар по темі погодився Ігор Головчук, що займає посаду начальника управління ДСНС у калуському районі. За його словами зараз більшу частину часу приділяється питанню провалля, яке з’явилося в кінці минулого року. Чи буде провалюватись ця воронка і надалі – не зрозуміло. Тому можна сказати, що місто зараз сидить на «пороховій бочці». «Відпочивати біля хвостосховищ чи не відпочивати – це справа самих відпочиваючих. Ми із свого боку проінформували місцеве населення про небезпеку купання та встановили таблички поблизу Домбровського кар’єру. Але там все одно можна побачити відчайдушних відпочивальників… Для того, щоб прийняти радикальніші міри, як от обгородження території чи нейтралізація відходів, завжди не вистачає коштів» – говорить чиновник. Також Ігор Головчук наголошує на тому, щоб люди утрималися від купання, адже це може бути небезпечно для здоров’я та застерігає щоб не наближатися до кар’єру через загрозу зсуву грунтів.
Потрібно пам’ятати, що ваше здоров’я у ваших руках. Бережіть себе та купайтесь у спеціально відведених для цього місцях.
Ростислава Мартинюк, Галина Бородайкевич, ТРК РАІ.
Відео: Вікна
