Ярослав Чомко брав активну участь в подіях Революції Гідності, свого часу долучився до роботи Медичної служби Майдану. З початком військових дій на Донбасі вступив до окремої медичної роти імені Миколи Пирогова. За свою відданість праці і щирість душі побратими дали хлопцю прізвисько Ангел. Ярослав Чомко загинув 12 січня 2015 на 31-році життя від кулі снайпера в спину, допомагаючи пораненому військовому на полі бою.
Тож сьогодні вшанувати Героя до стін медуніверситету прийшли не тільки рідні загиблого, знайомі, представники влади та духовенства, а й побратими з Майдану та фронту.
Як зауважив заступник командира медичної роти Олег Войцеховський, у якій служивЯрослав, вшановувати героїв сьогодення, так само важливо, як і героїв минулого.
“Ми пам’ятаємо подвиг Січових стрільців, Героїв Крут та УПА. Маємо вшановувати і сучасних Героїв. Ярослав був першим терапевтом нашої роти, яку створили з медиків Майдану і не шкодував себе, щоб допомогти пораненим. Так і загинув – виконуючи свій обов’язок. Коли батьки запросили мене приїхати на відкриття цієї дошки, то я не міг відмовити, бо це для мене честь”, – зауважує медик.
Мама загиблого Ольга Чомко каже, що її син змалечку хотів стати лікарем, щоб рятувати життя.
“Та коли він придбав пакет ліків і поїхав на Майдан, то не знав, що там будуть гинути люди. Ніхто не знав. Ярослав хотів врятувати їх від кашлю та застуди. В АТО він їхав вже свідомо, розуміючи, що ризикує життям. Але не міг інакше. Хоча дуже хотів жити, сворити сім’ю, мати дітей. Але не судилось… Але я пишаюся своїм синочком, я пишаюся тими вояками, які виборюють нашу свободу і хочуть змін для нашої країни, я пишаюся медиками, що рятують їм життя”, – ледь стримуючи сльози зауважила мати Героя.
Окрім урочистого відкриття, Митрополит Івано-Франківської архієпархії УГКЦ Володимир (Війтишин) освятив барельєф та відправив заупокійну панахиду.