Онлайн TV FM радіо FM пауза

Олександр Джум: “Україна є одним зі світових лідерів у спортивно-танцювальному спорті”

Журналістам телепроекту “Подружки” вдалося поспілкуватися з гостем міста Івано-Франківськ – відомим на Західній Україні танцівником і молодим тренером зі світу спортивно-бальних танців Олександром Джумом.

У віці семи років герой нашої статті розпочав свою танцювальну кар’єру. Згодом, ще досить маленького Олександра запросили на тренування до популярного у місті Рівне танцювального колективу під керівництвом Сергія Олександровича Корочанського.

Сергій Олександрович дав дорогу багатьом відомим на сьогодні світовим танцівникам, а також є суддею знакових змагань зі спортивно-бальних танців в США, Великій Британії та інших країнах світу. Саме Сергій Корочанський прищепив нашому герою любов до європейськоі програми у спортивно-бальних танцях.

Олександр Джум неодноразово виступав не тільки на теренах Батьківщини, але й за ії межами, а саме: у Польщі, Молдові, Білорусі та інших країнах ближнього зарубіжжя. Олександр з власного дсовіду знає про всі секрети танцювального спорту, адже йому пощастило займатися у таких тренерів як Роберто Вілла та Морени Колагрека з Італії, Сергія Суркова, Альберто Прегнолато, Пола Кіліка, Віктора Кішки і Сімони Фанчелла.

Також Олександрові довелось спробувати себе у ролі помічника тренера танцювального телевізійного шоу умісті Рівне “Майданс”. А нещодавно він відкрив власний клуб зі спортивно-бальних танців у місті Рівне. Про всі нюанси своєї тренерської роботи, як на одному подиху розповів Олександр Джум.

– Олександре, що вас привело у світ бального танцю?

– З танцями я познайомився у семирічному віці, коли мама привела мене до будинку культури. Чесно кажучи, я не вподобав танці одразу через стереотипи, адже більшість вважає, що танці – це справа “для дівчаток”. Проте йшли роки і результати самі говорили про себе. Я привозив зі змагань спільно зі своєю партнеркою медалі та кубки, що й мотивувало мене продовжувати танцювати.

– На скільки цей вид спорту розвинений в Україні?

– Танцювальний спорт є досить розвиненим. Цьому сприяють різні телешоу. На даний момент Україна є однією з лідерів у світовому рейтингу зі спортивних танців. У нас дуже висококваліфіковані викладачі, які охоче діляться досвідом з молодшим поколінням.

– На своєму досвіді поділіться плюсами і мінусами в танцювальному спорті.

– Головний плюс, як на мене, це здоровий спосіб життя. Діти, які займаються спортивно-бальними танцями всебічно розвиваються, вони з дитинства зайняті улюбленою справою, вчаться завжди гарно виглядати, а хлопчики стають джентльменами. Дівчатка ж перетворюються у справжніх леді. На мою думку, мінус є лише один – відсутність віри у дітей з боку батьків, а також відсутність підтримки. Але таке трапляється нечасто, що тішить більше. Важливо ж збагнути, що танцювальний спорт досить тяжка і кропітка праця. І кожному маленькому танцівникові важливо, щоб на нього покладали надії.

– Чому на танці частіше приходять тільки дівчатка?

– Це, мабуть, дуже просто (автор: сміється). З давніх-давен склався стереотип, що хлопці мусять займатися чоловічими видами спорту: футбол, баскетбол, бойові мистецтва і інші, а танці для дівчат. Насправді, танці загартовують характер, формують особистість, розвивають цілеспрямованість, організованість і працьовитість, повторюсь, це важкий труд, який не кожному під силу. На мою думку, дівчатка терпеливіші, сильніші і більш вольові за хлопців, тому й навіть на простих вправах можна побачити суттєву різницю у витримці і силі між дівчатками та хлопчиками.

– З якими труднощами стикаються юні тренери?

– По-перше, не просто знайти хороше приміщення з умовами для проведення занять танцями. По-друге, не всі батьки готові робити зі своєї дитини спортсмена з різних причин. Найосновнішими аспектами є фінансова сторона, а ще страх, що дитина покине танці. Найстрашніше, мабуть, для будь-якого тренера – коли виплекана ним з раннього дитинства танцювальна пара, переходить в інший танцювальний клуб. І в результаті виходить розчарування, бо всі сили, що вкладалися в пару – не оцінилися.

– Ваші побажання для тих, хто хоче танцювати.

– Бажаю всім не думати, а записуватися до студії бального танцю. Найкраще – це танцювати всією родиною, адже існують групи для дорослих. Це щастя насолоджуватися цим прекрасним мистецтвом і спортом водночас, завдяки якому завжди залишаєшся молодим і енергійним.

А яка ваша реакція?
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
+1
0
rai.ua