У перші дні повномасштабного вторгнення, він без жодних сумнівів, уже вдруге став на захист України. Франківець Роман Мицик у складі 10 гірсько-штурмової бригади служив на різних напрямках фронту. Останній його бій з ворогом був на Луганщині, де чоловік і отримав тяжкі поранення. Як наслідок – декілька операцій та довготривала реабілітація.
Щоб захистити Батьківщину та вигнати москалів. Саме для цього, каже Роман Мицик, пішов добровольцем на війну у перші дні російського вторгнення в Україну.
За час повномасштабного вторгнення росії воював на Київщині, Сумщині, Харківщині, Донеччині та Луганщині. Та в червні минулого року, каже ветеран, під час одного із боїв, був розстріляний ворогом біля Лисичанська:
«Я саме заступив вночі на пост і помітив через 15 хв групу ДРГ. Їх було семеро. Почалась перестрілка. Нас троє відбивалось. Мене врятував тоді від смерті бронежилет».
Декілька операцій та довготривала реабілітація, саме таким є наслідок цього бою з окупантами для нього. Наразі через отриману травму руки, Роман проходить реабілітацію у центрі «Донбас –Прикарпаття».
Для відновлення функцій руки Роман проходить наразі ерготерапію. Тут чоловік виконує досить прості вправи. Втім, вони даються йому не легко. Допомагає розробляти руку й реабілітолог Дмитро Зубенко. Каже, це процес повільний, але результат уже відчутний.
Втім, попереду у чоловіка ще одна операція, а за нею й чергова реабілітація. Та вже сьогодні Роман має чітку ціль і працює над своїм відновленням.
