Невралгія трійчастого нерва (V ЧМН) — напади тяжкого гострого стріляючого лицьового болю внаслідок ураження V пари черепномозкових нервів. Прийом протизапальних препаратів, таких як нурофен, може полегшити перебіг нападів. Діагноз визначає лікар-невролог на основі клінічної картини та призначає лікування.
Види тригемінальної невралгії
Розрізняють первинну та вторинну невралгію. Конкретну причину первинної не зʼясовано. Факторами, що зумовлюють цей стан, можуть бути:
- вроджена вузькість кісткових отворів;
- підвищена збудливість нерва;
- вазоневральний конфлікт (судини поруч тиснуть на нерв).
Причини вторинної невралгії:
- хвороби зубів, додаткових пазух носа;
- інфекції;
- інтоксикації;
- пухлини;
- захворювання кісток черепа та мозкових оболонок;
- атеросклероз та вроджені аномалії судин мозку.
Чому виникає біль
Унаслідок звуження каналу, в якому проходить нерв, чи компресії вузла або корінця трійчастого нерва судинами, спайками, пухлинами, аневризмами розвивається набряк нерва та пошкодження його оболонки. Порушується збалансованість проходження імпульсів, тому виникає циркуляція патологічної больової імпульсації.
Основні прояви
Біль виникає в зоні іннервації однієї або кількох чутливих гілок трійчастого нерва, частіше — верхньощелепної (другої). Перша гілка іннервує ділянку лоба, перенісся, верхніх повік. Друга — передню поверхню обличчя, вилиці, ясна, верхні зуби, слизову щік та носової порожнини. Третя — підборіддя, щелепу, привушну ділянку. Часто спостерігається однобічне ураження. Біль стріляючий та болісний. Триває не довше 1-2 хвилин. Через нестерпність больового синдрому хворі часто уникають діяльності, що ініціює напад. Напад можуть провокувати:
- вживання їжі;
- розмова;
- вмивання;
- чищення зубів.
Дуже характерною є поява тригерних точок, стимуляція яких навіть легким торканням провокує больовий напад. Ці точки — місця виходу гілок нерва на обличчя.
- По краю надбрівної дуги.
- На 1 см нижче нижнього краю орбіти.
- На 2 см нижче краю ясен.
Іноді болю передують слино- або сльозотеча. Також больовий напад супроводжується тризмами (посмикуваннями) та спазмами мʼязів обличчя.
Діагностика та лікування
Не слід займатися самодіагностикою та самолікуванням. У разі появи симптомів варто звернутися до лікаря. Лікування може бути консервативним або хірургічним. Консервативне полягає в застосуванні препаратів. Зокрема, карбамазепін та окскарбазепін є ліками першої лінії. Препаратами другої лінії є ламотриджин, габапентин, ботулотоксин А, прегабалін, баклофен і фенітоїн. Транквілізатори (сибазон, гідазепам) призначають у разі тривожного, фобічного стану хворого. На тригерні зони наносять 5% лідокаїнову мазь для зменшення болю. Якщо ліки неефективні, рекомендовано проводити блокади гілок або мікросудинну декомпресію.
