Білорусь і Казахстан виступають проти силового розв’язання української кризи Дії Путіна не знайдуть підтримки з боку союзників по євразійської інтеграції. Про це йдеться в статті експерта Deutsche Welle. Мінськ і Астана не поспішають висловлювати підтримку політиці Кремля, що сприяє розколу України.
Імперські замашки Москви, не бачить перешкод для анексії частини сусідньої країни, в чималому ступені налякали і Лукашенко, і Назарбаєва. І той, і інший приміряють на себе ситуацію, в якій за відмову від лояльності союзник може бути покараний, в тому числі і військовим вторгненням. Білорусь і Казахстан воліли б не виступати проти Росії на черговому етапі інтеграційного будівництва, коли кожна з країн веде боротьбу за преференції від участі в ЄАЕС.
Водночас після засідання Вищої Євразійської економічної ради, що відбувся 5 березня в Москві, де порушувалося українське питання, Олександр Лукашенко і Нурсултан Назарбаєв утрималися від заяв навколо подій на Україні, які свідчили б про їх спільної позиції з Кремлем. Більш того, буквально наступного дня Назарбаєв доручив посилити боєготовність військ в Казахстані, де на півночі проживає в основному російськомовне населення.
Білоруський МЗС і раніше всупереч Москві заявляв про врегулювання кризи на Україну виключно мирними засобами. Проти того, щоб «роздеребанити велику країну » виступав і сам Лукашенко, а пропагандист Всеволод Шимов – з тих, кому дозволено озвучувати ідеї адміністрації президента Білорусі – назвав «територіальний розділ України занадто небезпечним прецедентом». Перспектива військових дій на Україні під приводом захисту російськомовних – це ще й чергове нагадування Олександру Лукашенко, що президентський пост він може займати до тих пір, поки лінія його поведінки влаштовує кремлівських політиків.
