Фольк-опера «Counting sheep», авторства Марка та Марічки Марчиків, завоювала нагороду театру Summerhall на найбільшому у світі фестивалі мистецтв Edinburgh Fringe Festival.
Українська співачка Марічка Кудрявцева (Марчик після одруження) та канадський музикант Марко Марчик познайомилися у січні 2014 року на Майдані. Обидвоє були волонтерами, допомагали військовим у зоні АТО, а через рік вирішили розповісти про ураїнські проблеми канадцям.
Для цього була створена вистава «Counting sheep». Фольк-опера відрізняється від загальнопринятих стандартів театру. Там немає традиційних монологів, діалогів та головних персонажів, а основною складовою є українські пісні, зібрані гуртом «Божичі».
Прем’єра з успіхом пройшла у Торонто, після чого виставу почали запрошувати на міжнародні фестивалі, у тому числі і на шотландський Edinburgh Fringe Festival. Там вона завоювала головний приз — нагороду театру Summerhall. Його власник так пройнявся виступом, що підняв над будівлею прапор України, який майорітиме там до кінця фестивалю.
Над Едінбургським театром Summerhall тепер піднятий український прапор, фото: Дмитро Нечипуренко
Марічка Марчик, режисерка «Counting sheep»
«Ми з моїм чоловіком Марком після пережитих подій революції та війни не могли лишатися осторонь і намагалися долучити якомога більше підтримки до України. Крім цього, в світових ЗМІ зникли новини про Україну, наче війни на Сході і не існує. По-третє – якщо не брати до уваги трагічні події в Україні – наша культура є унікальною і багатющою в сіті. Саме тому ми хотіли побільше розповідати в світі про Україну через мистецтво. Привернути увагу.
І нам це вдається.
Спочатку ми написали величезний сценарій з діалогами/монологами/персонажами. Почали репетиції з музикантами з Lemon bucket orkestra. Де немає жодного українця. Але зрозуміли, що цей шлях не працює. Ми не були акторами і за короткий час важко пояснити музикантам, що вони мають відчувати і що передавати глядачам, і як-то взагалі бути учасником революції. Ми вирішили відмовитись від текстів і лишили лише старовинні народні пісні та танці, відео, трансформацію простору, залученя людей та, звичайно українські страви, якими ми пригощаємо людей під час вистави.
Через те, що ми планували годувати людей і простір, де ми будуємо барикади був обмеженим – наші перші вистави були розраховані лише на 30 людей. Наступний показ в рамках театрального фестивалю охоплював вже 70 глядачів і ми мусили задіювати волонтерів-акторів для організації театральної “революції”.
Актори вистави з нагородою, фото: Дмитро Нечипуренко
Третій показ у Торонто ми вирішили спробувати задіяти 150 глядачів. І мали знову перебудувати концепцію вистави.
Зараз в Единбурзі ми маємо продані майже всі квитки – і це близько 220 людей кожної вистави щодня.
Вистава є досить дорога у собівартості. Не всі фестивалі можуть собі дозволити привезти її. Тому наразі ми шукаємо шляхи та спонсорів, аби привезти Counting Sheep в Україну. Але були б дуже горді та щасливі, якщо це вдасться.»
