Кубинський біохімік Дайрон Мартін стежить, щоб білі гусениці завжди були ситими. У лабораторії в Матансасі, вирощують шовковичних гусениць, що родом з Азії. Проєкт за підтримки ЄС розпочали 2012 року.
Зі слів фахівців, клімат Куби якнайліпше підходить для розведення тутових шовкопрядів. Дослідники навчилися вирощувати шовковицю так, щоб зелене листя було цілий рік. Його їдять гусениці шовкопрядів. Постійно забезпечуючи їх їжею, можна безперервно отримувати шовкові нитки.
«Ми вважаємо, що робота, виконана за ці роки на Кубі, може стати прикладом для карибських країн. Її комплексний підхід виходить за межі використання шовку як матеріалу для рукоділля. Він також уможливлює виробництво кормів для тварин та продукції для традиційної медицини», – пояснює Дайрон Мартін, біохімік.
Мета проєкту — навчити кубинських підприємців вирощувати гусениць тутових шовкопрядів. Далгі має магазин у Гавані. Вона вже завела невелику ферму й отримує свій шовк. Робить з нього тканини й сувеніри.
«Кубинська влада дозволила вирощувати шовковичних гусениць у місті. Для ремісників це дуже важливо, бо допомагає створити економіку замкнутого циклу. Ми забезпечуємо себе сировиною і водночас даємо людям змогу бачити весь процес — від вирощування до отримання кінцевого продукту», – розповідає Далгі Чавіано, власниця магазину.
Тутових шовкопрядів одомашнили в Китаї 5000 років тому. Шовк отримують від гусениць, які, лялькуючись, плетуть кокони. У природі є і дикі шовкопряди. Вони живуть на півночі Китаю і на курильському острові Кунашир.
