Мохаммад Мостафа фермерує на південному заході Бангладеш. Але робить він це за методами предків — урожай вирощує на плотах. Інакше й не вийде, бо через підвищення рівня моря та післяштормові повені дедалі більше угідь поглинає вода.
На його плавучих городах є овочі та фрукти, зокрема огірки, редиска, гарбузи, папая та помідори. Плоти виготовляє зі стебел гіацинтів. Після кожного збору врожаю плете нові.
Таку технологію тут застосовують уже 200 років. Спочатку сезон паводків щороку тривав коло п’яти місяців. Нині ж майже цілий рік — від восьми до десяти місяців. Сьогодні плавучі ферми охоплюють площу 120 гектарів. Таке господарство веде коло 6000 селян. І їхня кількість зростає, бо понад чверть 165-мільйонного населення Бангладеш живе в прибережній зоні.
Ця країна одна з найуразливіших до зміни клімату у світі. Підвищення рівня океану посилюється штормами та ерозією берегової лінії. Бангладеш також часто потерпає від циклонів, які через потепління клімату стають дедалі екстремальнішими.
Якщо динаміка збережеться, то до 2050 року країна може втратити 17 % суші й третину обсягів виробництва харчів.
