Кожна пісня Анни Трінчер потрапляє в ТОП-чарти на всіх музичних майданчиках. Кліпи в YouTube набрали більше 130 000 000 переглядів. Активно гастролює концертними турами в підтримку ЗСУ.
– Нещодавно в Івано-Франківську відбувся твій концерт у рамках всеукраїнського туру. Розкажи, як усе відбулося? Чим тобі найбільше запам’ятався цей виступ?
– Івано-Франківський концерт мені точно найбільше запам’ятається! Спочатку була вірогідність, що я на нього взагалі не потраплю. У нас двічі виходив з ладу автобус, і ми просто весь вечір і ранок простояли на СТО. Ми молилися, щоб він “одужав” і поїхав. І нарешті! Наш автобус “став на ноги”, проте не надовго. Посередині дороги ми просто зупинилися у невеличкому селищі. Та, на щастя, нас забрав транспорт іншої компанії, і ми ледь встигли на концерт.
– А раніше подібні ситуації траплялися?
– Це техніка, вона може виходити з ладу. Так, звісно, подібне траплялося. Але… щоб ось так! Мені ще ніколи не доводилося настільки мати сумніви в тому, чи я взагалі зможу потрапити на концерт.
– Наскільки знаємо, це певною мірою позначилося на підготовці до концерту, і довелося трішки зекономити час на цьому.
– Ооо! Зовсім не трішки! Ми дуже сильно запізнилися. Нормальна підготовка до початку виступу – це не менше години, коли звукорежисери налаштовують звук. Плюс годину потрібно мені на саундчек. І ще година виділяється на те, щоб підготувати, артиста, тобто мене. Тому ці 3 години нам довелося скоротити до неймовірного мінімуму – до 40 хвилин. У нас просто не було часу!
– Зрештою як все пройшло? Який заряд ти отримала, і яка атмосфера була на концерті?
– Я дуже люблю Івано-Франківськ. Це фантастичне місто! На початку повномасштабного вторгнення ми з чоловіком переїхали сюди, тож у цьому місті я прожила кілька тижнів! Воно дуже сонячне і мальовниче. Місто має свою енергетику, яку не мають інші міста – воно дуже спокійне. Я просто обожнюю вашу “стометрівку” і містян – відкритих, теплих, щирих! На самому ж концерті всі були дуже активними: аплодували, співали, сміялись і плакали разом зі мною!
– До речі, а чому в якості назви свого туру ти обрала однойменну назву своєї пісня “Лише ти і я”?
– Це символічна назва. На концертах я намагаюся створювати особливий простір між собою і глядачем. Хочу, щоб кожен присутній відчував себе індивідуально. Кожен має відчувати – існує лише він, я і музика.
– Знаю, що це твій перший тур. Чи виправдав він твої очікування?
– Те, що приходить в твоє життя вперше – завжди дуже особливе. Я готувалася до свого першого туру все своє життя! Я була підготовленою, адже вчилася утримувати увагу глядачів, ставати з ними одним цілим та приносити їм радість. Тому перед цим я вже виступала на масштабних сценах перед великою аудиторією, щоб у турі відчувати себе комфортно. Хоча, звісно, було трохи страшно. Думала: “А якщо я не впораюся?” Проте я навчилася жити за принципом “іди туди, де страшно”. І це працює, все виходить!
– Скільки міст ти обрала для першого туру?
– Наразі було обрано 10 міст. Але ми хочемо також додати Дніпро і Суми. Я би хотіла побувати з концертом в кожному українському місті. Все ще попереду!
– Нещодавно ти випустила свій новий хіт – “Кропива”. Які емоції і меседж ти вклала в цю пісню?
– Це дуже класний і емоційний трек, який усім зрозумілий. Знаєте, у пісні є такий рядок: “Він пішов, а з ним весь світ”. І це не дуже добра ознака, адже саме так будуються аб’юзивні стосунки, коли дівчата не цінують величезного світу в собі, а віддають його чоловіку. Я хотіла цим треком підтримати дівчат, що знаходяться у такій ситуації, і закликати їх обирати себе!
– Як на твою творчість вплинула війна? Чи змінилося щось кардинально?
– Так, я дуже змінилася… Війна змінила в першу чергу мене. Звичайно, разом із цим трансформувалася й моя творчість. Довелося швидко дорослішати, як і всім українцям. Я вже не можу транслювати те, що робила до повномасштабного вторгнення. Всі ми дуже швидко подорослішали й змінилися.
– Разом зі своїм чоловіком ти взяла участь у ролику про безпеку. Що спонукало тебе долучитися до цієї важливої ініціативи?
– Я – артистка і маю великий вплив на свою аудиторію. Кожен артист несе відповідальність за свою аудиторію. Насправді, бути артистом – це дуже відповідально. Тому я прагнула донести важливу інформацію про небезпечність мін. Це мій інформаційний внесок.
– У тебе є різні ролі: ти не лише співачка, а й блогерка і акторка. Що тобі найближче імпонує з усіх цих амплуа?
– Все це для мене – спосіб комунікації з людьми. Адже люди – найважливіше для мене. Тому не має значення, яким способом буде відбуватися ця комунікація. Але насправді, найбільш комфортно я себе почуваю на сцені. Сцена – мій дім. Ще у дитинстві, коли я закривала очі, то мріяла про те, що колись я стоятиму на сцені перед тисячами людей!
– Які відчуття тебе охоплюють, коли ти стоїш на сцені?
– Спочатку я відчувала певну тривожність, було доволі неспокійно. Але з часом я навчилася відчувати той неймовірний зв’язок з глядачем, заради якого і варто стояти на сцені. І тоді я повністю розслабляюся і насолоджуюся. Зазвичай, для того, щоб аудиторія відчула тебе, а ти – аудиторію, потрібно заспівати разом кілька пісень.
– Що тобі найбільше подобається у ролі артистки?
– Ця сфера має свої плюси і мінуси. Я обожнюю сидіти на студії і записувати музику, вдосконалювати її. Хоча це забирає дуже багато часу, буває, навіть по 10 годин на добу й більше. Інколи трапляється, що після кількох днів активної музичної роботи, тобі не подобається результат. Буває, що вже на сцені не можу знайти контакт з аудиторією. Але в цілому я відчуваю себе комфортно.
– У тебе є творча мрія? Якщо так, то наскільки вона вже реалізована?
– У кожного з нас є мрія. Бо людина не живе повним життям без мрії. Я мрію стати українською всесвітньо відомою артисткою. Думаю, я здійснила відсотків п’ять від цієї мрії. Але насправді зараз я живу життям, про яке я мріяла завжди. Стараюся влаштовувати своє життя так, щоб не втрачати жодної хвилини. А всім моїм шанувальникам раджу – завжди йдіть до своєї мрії!
– Чи можеш ти виділити три моменти, які, на твою думку, ведуть до успіху?
- Перше – це те, наскільки ти професійний артист і робиш свою справу якісно. Головне продовжувати розвиватися і ставати кращим у своїй сфері!
- Друге – потрібно розвивати себе внутрішньо. Треба залишатися людиною завжди, мудро підходити до рішень, надихати команду!
- Третє – не забувати про відпочинок! Бо у мене була ситуація, коли було складно собі дозволити відпочити! Але після розмови з психологом я зрозуміла, що відпочинок потрібен для успіху.
– Наскільки я знаю, про тебе кажуть, що ти можеш працювати і контролювати усе 24/7. Як тобі це вдається?
– Це особливості мого психотипу. Моя нервова система працює дуже швидко. Тому я можу одночасно робити багато справ. Тут мені пощастило з нервовою системою. Але, з іншого боку, через це мені потрібно більше часу на відновлення і відпочинок.
– Як ти ставишся до хейту? Певно, це те, без чого жодна популярність не обходиться.
– Певні речі роблять мені боляче і зачіпають. Але якщо раціонально підійти і подумати про це глибше, то зрозуміємо: кожна людина, що сповнена хейтом, точно не живе щасливим життям. Таких людей мені шкода. Адже я по собі розумію: я щаслива людина, тож у мене немає потреби йти до людей в коментарі і писати, яка у них погана фігура. Тому хейт говорить лише про ту людину, яка його висловлює. Потрібно бути впевненою у собі і мати психологічний захист від цих людей.
– Чим відрізняється Аня від Ані Трінчер?
– Нічим. Яка в житті – така і на сцені!
– Для того, щоб бути успішною відразу в кількох сферах потрібно дуже багато працювати. Але як ти відпочиваєш?
– Я лише вчуся це робити. Мені здається, що від моменту, коли я почала активно працювати (з 12 років), я ще досі не мала повноцінного відпочинку. Недавно я дізналася, що через особливості моєї нервової системи мені потрібно не просто відпочивати. Мені потрібен “абсолютний відпочинок”. Наприклад, їхати кудись у ліс без людей, вмикати музику, читати спокійну книжку або просто відпочивати.
– Що б ти побажала нашим читачам?
